Її творчість і життєвий шлях стали своєрідним еталоном сили, мудрості і невпинної боротьби за власну і національну гідність, тому саме ця дата обрана тими, хто підхопив ініціативу створення нового національного свята, яке мало би поступово замінити радянську традицію святкування Міжнародного жіночого дня 8 березня, залишаючи останній радше як день прав і досягнень жінок у сучасному світі, а не формальний привід для подарунків і весняних привітань.

Свято було започатковане як альтернатива Міжнародному жіночому дню 8 березня, що має радянське походження. Ініціатива відзначати День української жінки з’явилася у 2023 році, проте День досі не закріплений як офіційне державне свято в законодавстві України. Відповідна ініціатива була запропонована народними депутатами у 2023 році у вигляді законопроєкту, який мав на меті перегляд традицій святкування й формування українських альтернатив радянським чи загальносвітовим датам, підкреслюючи при цьому унікальний історичний і культурний контекст українського жіноцтва.

Водночас громадськість сприймає цю дату як важливий момент для роздумів про рівні можливості, соціальну справедливість і повагу до жінок як до повноправних творців українського суспільства. Його мета — вшанувати внесок українок у культуру, науку, політику, військову справу та громадське життя, підкреслити їхню роль у боротьбі за свободу та незалежність країни.

З нагоди свята у різних містах України проходять культурні та освітні заходи: виставки, лекції, літературні вечори, присвячені Лесі Українці та іншим видатним жінкам.

Медіа та соціальні мережі активно поширюють привітання, нагадуючи про силу та незламність українських жінок. Це свято стає нагодою висловити вдячність матерям, сестрам, дружинам, колегам і всім жінкам, які щодня роблять внесок у розвиток суспільства.

День української жінки сприймається багатьма в Україні як символ єдності поколінь жінок — від героїчних діячок минулого до сучасних захисниць, медичних працівниць, волонтерок, матерів, сестер і доньок, які щодня демонструють витримку, людяність і творчий потенціал в умовах повномасштабної війни.

Такий підхід сприяє поступовому формуванню нового виміру української національної ідентичності, де жіноча самобутність і внесок кожної представниці суспільства визнаються на рівні культурних і моральних цінностей.

Таким чином, День української жінки 2026 року — це не лише пам’ятна дата, а й важливий символ переосмислення ролі жінки в сучасній Україні. Він підкреслює спадкоємність культурних традицій, водночас відкриваючи нові горизонти для утвердження рівності та пошани до жіночої праці й таланту.