День української писемності та мови був започаткований 6 листопада 1997 року указом Президента України Леоніда Кучми. Ініціатива належала громадським організаціям, які прагнули підтримати статус української мови як державної та популяризувати її в освіті, культурі, медіа і побуті.

До 2023 року свято традиційно відзначали 9 листопада — у день пам’яті преподобного Нестора Літописця, ченця Києво-Печерської лаври, якого вважають засновником літописної традиції Київської Русі. Саме йому приписують авторство «Повісті минулих літ» — одного з найважливіших історичних джерел, що заклало основи української писемності.

Після переходу Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на новоюліанський календар, дата вшанування Нестора Літописця була перенесена на 27 жовтня, і відповідно змінилася дата святкування Дня української писемності та мови.

Традиції та заходи

Щороку до цього дня в Україні проходять численні заходи, спрямовані на популяризацію української мови:

  • Всеукраїнський радіодиктант національної єдності, який цьогоріч написали тисячі людей не лише в Україні, а й за кордоном. Авторкою тексту стала письменниця Євгенія Кузнєцова, а читала диктант народна артистка України Наталія Сумська.
  • Мовні флешмоби, конкурси, лекції, виставки, присвячені історії української писемності та розвитку мови.
  • Уроки в школах, де учні знайомляться з життям Нестора Літописця, історією кирилиці та етапами становлення української літературної мови.
  • Публічні читання, де звучать твори класиків української літератури — від Івана Котляревського до Лесі Українки та Василя Стуса.

Мова як чинник єдності

За даними соціологічних опитувань, у 2025 році 96% українців пишаються українською мовою або ставляться до неї позитивно, а 63% громадян розмовляють вдома українською — це найвищий показник з 2011 року. Війна проти Росії стала каталізатором мовної трансформації: дедалі більше людей переходять на українську в побуті, освіті, бізнесі та медіа.

Мовний омбудсмен фіксує зростання кількості звернень щодо порушень мовного законодавства, що свідчить про активну громадянську позицію та готовність захищати мовні права.

Символічне значення

День української писемності та мови — це не лише нагадування про історичне коріння, а й актуальний заклик берегти, плекати і розвивати рідну мову. У часи війни, коли мова стала мішенню агресора, її захист набуває особливого значення. Вона є не просто засобом комунікації, а символом спротиву, культурної тяглості та національної гідності.