Інститут національної пам’яті рекомендує замінити термін «визволення від фашистських загарбників» на «вигнання нацистських окупантів», зазначаючи, що після 28 жовтня 1944 року Україна не стала цілком вільною державою, а опинилася під радянським пануванням, що супроводжувалося, зокрема, масовими репресіями.
Історичне значення
28 жовтня 1944 року війська 1-го та 4-го Українських фронтів завершили визволення Закарпаття, останнього регіону України, що перебував під контролем нацистської Німеччини. Цей день став символічною точкою завершення окупації, яка тривала з 1941 року і принесла країні масові жертви, руйнування та геноцид.
За даними істориків, під час війни на території України загинуло понад 8 мільйонів людей, з них близько 2 мільйонів — військовослужбовці, решта — мирні жителі, жертви бойових дій, репресій, Голокосту та примусової праці.
День встановлений відповідно до Указу Президента України Віктора Ющенка від 20 жовтня 2009 № 836 року «…з метою всенародного відзначення визволення України від фашистських загарбників, вшанування героїчного подвигу і жертовності Українського народу у Другій світовій війні…».
Погляд крізь сучасність
У 2025 році День визволення України від фашистських загарбників набуває особливого емоційного забарвлення. На тлі триваючої війни з Росією, багато українців переосмислюють події Другої світової війни як боротьбу за свободу, гідність і право на існування.
Історики зазначають, що український внесок у перемогу над нацизмом був колосальним, але довгий час залишався недооціненим у радянській історіографії. Сьогодні Україна повертає собі право на власну історичну інтерпретацію, в якій визволення — це не лише військова операція, а акт національного самоствердження.
У День «визволення» України від фашистських загарбників відбуваються вшанування ветеранів та полеглих у війні, виставки військової техніки, народні гуляння та святкові концерти
