Про це пише Reuters з посиланням на американських чиновників.

Адміністрація Трампа з моменту вступу на посаду вела агресивну політику депортацій, зокрема погрожувала штрафами, позбавляла правового статусу та відправляла мігрантів до сумнозвісних в’язниць у Гуантанамо та Сальвадорі. Станом на понеділок було депортовано 152 000 осіб, згідно з даними DHS.

Державний секретар США Марко Рубіо минулого тижня заявив, що Вашингтону недостатньо депортацій до Сальвадору, і натякнув на розширення списку країн для прийому депортованих. «Ми звертаємось до країн і кажемо: ми хочемо відправити вам найгірших людей. Ви зробите це заради нас? І чим далі від Америки — тим краще», — сказав він.

Ще один чиновник підтвердив, що протягом кількох тижнів адміністрація розглядала різні країни, серед них — Лівія.

Двоє чиновників зазначили, що американські військові можуть здійснити рейс до Північної Африки вже в середу, але плани ще можуть змінитися.

Пентагон переадресував запити до Білого дому. Держдепартамент, Білий дім і Міністерство внутрішньої безпеки відмовилися від коментарів. Reuters не вдалося з’ясувати кількість мігрантів чи їхнє громадянство.

Минулого року Держдепартамент США у звіті з прав людини розкритикував Лівію за “жорсткі та загрозливі для життя тюремні умови” та “довільні арешти”. Лівія перебуває у стані нестабільності з 2011 року. З 2014 країна фактично розділена між двома урядами: міжнародно визнаним урядом на заході в Тріполі та східною адміністрацією у Бенгазі.

Водночас у квітні Верховний суд США тимчасово заблокував депортацію групи венесуельців, яких адміністрація звинуватила у зв’язках з бандами. Незрозуміло, які правові процедури передбачено перед можливою депортацією до Лівії.

Крім того, як пише NPR, США ведуть переговори з Руандою щодо прийому депортованих.

Міністр закордонних справ Руанди Олів’є Ндухунґірехе підтвердив на державному телебаченні, що країна перебуває на ранніх етапах переговорів зі США щодо прийому мігрантів. Він заявив, що для Руанди це не новий досвід.

Держдепартамент США прокоментував це так: «Постійна взаємодія з іноземними урядами є важливою для запобігання незаконній міграції та захисту наших кордонів».

Британія мала аналогічну ініціативу — проєкт депортацій до Руанди, який коштував майже $1 млрд, але зрештою був скасований. Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер назвав його «образою для розуму» та «піаром».

Критики наголошують на жахливій ситуації з правами людини в Руанді. Журналістка і авторка книжки про країну Мікела Вронг заявила, що в Руанді вибори фальсифікуються, опозиційні лідери зазнають переслідувань, а журналісти — арештів або змушені тікати. Вона також підкреслила, що переговори з США збігаються з конфліктом у сусідній ДР Конго, де Руанду звинувачують у підтримці повстанців M23.

Експерти побоюються, що якщо США підпишуть міграційну угоду з Руандою, Вашингтон може послабити тиск на Кігалі у питанні втручання в Конго.

Нагадаємо, як повідомляє The Washington Post з посиланням на службові документи, адміністрація Трампа на початку 2025 року звернулася до уряду України з проханням прийняти депортованих зі США іноземців — громадян третіх країн.  Запит був переданий наприкінці січня через американського дипломата, попри повномасштабну війну, відсутність безпечних аеропортів та залежність України від американської допомоги. Київ не дав чіткої відповіді, але, за інформацією джерел WP, питання навіть не піднімалося на вищому рівні уряду.

Видання зазначає, що подібні пропозиції надходили до інших країн, зокрема Сальвадору, Панами, Мексики, Руанди та Узбекистану. У деяких випадках США надавали мільйони доларів або погрожували санкціями в обмін на згоду приймати депортованих не-громадян.

Попри відсутність домовленості з Україною, WP підкреслює, що адміністрація Трампа намагається агресивно розширити масштаби депортацій, використовуючи нестандартні дипломатичні методи.