Про це йдеться у розслідуванні видання «The New Yorker».
За інформацією джерел, російська розвідка змінила тактику через дефіцит кадрових офіцерів на місцях після масових висилок дипломатів. Тепер вербування відбувається у Telegram-каналах та онлайн-чатах, орієнтованих на російськомовних жителів Європи, білорусів та українців.
Головна мета цих акцій — не стільки військовий збиток, скільки маніпулювання громадською думкою. Кремль прагне продемонструвати європейцям, що підтримка України несе за собою небезпеку всередині їхніх власних країн, водночас витрачаючи на такі операції лише кілька тисяч євро.
Структура цієї мережі нагадує піраміду, де між виконавцем та кадровим офіцером ГРУ існує щонайменше три рівні посередників. Це робить практично неможливим пряме юридичне доведення причетності державного апарату РФ до конкретного підпалу чи акту вандалізму.
В ієрархії задіяні окремі координатори, фахівці з логістики та особи, що відповідають за фінанси. При цьому кожен учасник ланцюга виконує вузьке завдання і не володіє інформацією про діяльність інших, що є класичним принципом роботи мафіозних угруповань.
Особливу увагу російські спецслужби приділяють біженцям, які не мають стабільного доходу, тривалих документів на проживання або належної інтеграції в місцеві громади.
Польські та німецькі спецслужби зазначають, що чверть мільйона українців потрапили до Європи через територію Росії та Білорусі, де вони проходили «фільтрацію» — ідеальний момент для вербування під тиском або шантажем. Якщо таких агентів затримують, російська пропаганда використовує це для розпалювання ворожнечі, переконуючи європейців у невдячності та небезпечності тих, кому вони надали притулок.
Більшість завербованих виконавців є абсолютно аполітичними особами, які просто потребують грошей і часто навіть не усвідомлюють, на чию користь працюють.
Проте для Кремля критично важливо, щоб європейські уряди розуміли, хто стоїть за цим хаосом, адже саме страх та відчуття вразливості є кінцевою метою цих гібридних атак.
Поки Європа витрачає місяці та величезні ресурси на розслідування одного інциденту, російські центри вже встигають запустити десятки нових дешевих операцій за допомогою нових «витратних матеріалів».
