Про це вона розповіла журналістам Associated Press.
За її словами, під час роботи над шоломом вона відчувала емоційний тягар, адже «ми втратили, по суті, олімпійських чемпіонів і тренерів, які виховували це покоління олімпійських чемпіонів».
«Це треба було зробити, і треба було встигнути вчасно. Це були спортсмени, які могли б стояти там, на Олімпіаді, але тепер їх тут уже немає», — сказала художниця.
Проць оцінила вчинок Гераскевича, який відмовився виступати без цього шолома, назвавши це «великим актом героїзму».
«Він міг відмовитися, міг сказати: “Добре, я надіну інший шолом і буду боротися за медаль”. Він цього не зробив. Відстоювати свою правду — це великий героїзм», — вважає вона.
Для жінки створення шолома було незвичною справою, адже зазвичай вона малює тосканські пейзажі, які регулярно з’являються на виставках у невеликій галереї італійського містечка Монтепульчано.
Під час візитів до Італії, каже Проць, вона помітила, що багато європейців досі мало що знають про реалії війни в Україні: «Я розумію, що коли війна десь далеко, то люди до неї звикають. У них своє життя. Але ми боремося щодня. Боремося за виживання».
Сам Гераскевич раніше теж розповідав, що мав ідею свого шолома вже давно, але реалізувати її вдалося «буквально перед Олімпіадою», цитувало «Слово і діло».
«Малювала його українська артистка під дуже важкими обставинами: без світла, під обстрілами, без теплої води й опалення. Вона проробила класну роботу, і цей шолом сьогодні тут зі мною», — казав скелетоніст.
