Про це повідомляє BBC.
У декларації, підписаній прем’єрміністром Вірменії Ніколом Пашиняном та президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим, йдеться про необхідність рухатися до підписання та ратифікації вже узгодженого мирного договору.
Міністри закордонних справ Азербайджану та Вірменії у Вашингтоні парафували договір, тобто затвердили узгоджений текст.
У тексті декларації йдеться, що Алієв, Пашинян і Трамп після парафування Угоди про мир та міждержавні відносини між Азербайджанською Республікою та Республікою Вірменія “визнали необхідність продовження додаткових кроків для підписання та подальшої ратифікації Угоди, а також наголосили на важливості забезпечення та зміцнення миру між нашими країнами”.
Крім того, у декларації сказано про важливість відкриття комунікацій у регіоні та про створення транспортного коридору між основною територією Азербайджану та його ексклавом Нахічевань — територією Вірменії, вздовж її кордону з Іраном.
Коридор назвали “Маршрут Трампа заради міжнародного миру та добробуту” (TRIPP).
У листопаді 2020 року, після того, як азербайджанська армія розгромила вірменські сили в Нагірному Карабаху і взяла під контроль райони Азербайджану, захоплені вірменами в першій половині 1990-х, угоду про припинення вогню Пашинян і Алієв підписували в Москві, в присутності російського президента Путіна.
Тепер вони підписують мирну декларацію у Вашингтоні, а Москву відсунули від врегулювання.
У декларації йдеться також про те, що Вірменія та Азербайджан звернулися до генерального секретаря ОБСЄ з проханням розпустити Мінську групу, яка мала займатися врегулюванням карабаського конфлікту. Співголовами групи були Росія, Франція та США.
“Росія хотіла бути єдиним арбітром між Вірменією та Азербайджаном у конфлікті навколо Нагірного Карабаху, але вторгнення в Україну підірвало позиції Москви в регіоні, і тепер лідери двох країн хочуть бачити на її місці Америку”, – пояснює кореспондент Російської служби BBC Григор Атанесян.
Дональд Трамп заздалегідь, у четвер, назвав у своїх соцмережах зустріч “історичним мирним самітом”, хоча лідери Вірменії та Азербайджану вперше за понад 30 років конфлікту зустрілися тет-а-тет близько місяця тому, 10 липня в Абу-Дабі, а у Вашингтоні підписали декларацію.
Текст договору сторони узгодили ще у березні, але Азербайджан вимагає, щоб до його підписання Вірменія змінила свою конституцію, в якій, на думку Баку, є територіальні претензії до Азербайджану.
Мається на увазі відсилка в преамбулі конституції до прийнятої ще до розпаду СРСР Декларації про незалежність Вірменії. У ній була інша відсилка до постанови про возз’єднання Вірменської РСР та Нагірно-Карабаської автономної області.
Нікол Пашинян доводив, що, по-перше, ці посилання не повинні вважатися територіальними претензіями, а по-друге, міжнародні договори Вірменії мають пріоритет перед внутрішнім законодавством.
Водночас Пашинян не відкидає й можливості референдуму – але провести його, за його словами, Вірменія зможе лише після парламентських виборів 2026 року.
У п’ятницю у Вашингтоні Вірменія та Азербайджан підписали зі США також двосторонні угоди про співпрацю.
