Про це він повідомив у мережі X.

Глава чеського уряду заявив, що його вражає кількість «галасу», який здійняли журналісти та опозиційні політики навколо питання передачі авіації. Він наголосив, що його кабінет лише продовжує лінію попереднього міністерства оборони на чолі з Яною Черноховою.

За словами Бабіша, ще у 2023 році військове керівництво країни заявляло про неможливість відправки L-159, оскільки ці борти є критично необхідними для підготовки чеських пілотів. Прем’єр підкреслив, що національні інтереси та потреби власної армії залишаються пріоритетними, а позиція уряду в цьому питанні є послідовною та незмінною.

Окрему увагу Бабіш приділив критиці з боку президента Чехії Петра Павела, який раніше натякнув на «егоїстичний підхід» уряду в оборонних питаннях. Прем’єр зазначив, що слова глави держави його відверто дивують, адже він з першого дня перебування на посаді намагається вибудувати конструктивні відносини між Кабінетом міністрів та Празьким градом.

Політик звинуватив опозицію у лицемірстві, заявивши, що вони змагаються у спробах образити чинний уряд, ігноруючи реальні факти щодо технічного стану та призначення згаданих літаків.

Попри те, що ніч перед заявою Бабіша була позначена черговою масованою ракетно-дроновою атакою на українські міста, чеський прем’єр у своєму дописі жодним словом не згадав про страждання цивільного населення чи потребу у негайному захисті українського неба.

Натомість він зосередився на внутрішньополітичних суперечках, захищаючи рішення про відмову у продажі літаків. Дипломати зазначають, що така риторика може свідчити про певне охолодження в оборонній співпраці між Прагою та Києвом порівняно з попередніми роками.

Наразі Андрей Бабіш перебуває в Давосі, де бере участь у Міжнародному економічному форумі. Очікується, що питання військової допомоги Україні та європейської безпеки стануть одними з головних тем його зустрічей зі світовими лідерами.

Проте тверда позиція щодо літаків L-159 вже викликала дискусію в чеському суспільстві про те, наскільки далеко країна готова зайти у підтримці союзника в умовах вичерпання власних збройних резервів.