Історію родини розповіли у The Washington Post.

Життя в окупації

Буня та Соломія мешкали на півдні України, поки мама дівчинки Марічка заробляла кошти. Після початку великої війни окупація розділила родину, востаннє Марічка бачила доньку у січні 2022 року.

Спроба виїзду на підконтрольну територію через гуманітарний коридор у Запорізькій області не вдалася: два дні вони стояли на блокпосту, після чого російські військові змусили повернутися назад.

Після цього Буня стала єдиною людиною, яка піклувалася про Соломію протягом трьох років. Вона допомагала онуці дистанційно вчити українську мову, роблячи це тихо, щоб окупанти не почули.

Приховування та виживання

Жінка не була офіційною опікункою, тому ховала Соломію від окупантів через випадки, коли українських дітей забирали до РФ.

«Аби відвести від себе небажані підозри, Буні навіть довелося взяти російський паспорт та розмовляти російською у публічних місцях, що йшло у протиріччя з її позицією», – йдеться у публікації.

Разом із донькою Марічкою вони шукали можливості евакуації та звернулися до некомерційної організації Save Ukraine, яка допомагає українцям виїхати з окупованих територій.

Евакуація та зустріч із мамою

Шлях до підконтрольної території тривав тиждень. На початку червня 2025 року Марічка зустріла дочку разом із сестрою, але Соломія спочатку не впізнала маму через багаторічну розлуку. Коли ж Марічка простягла руки, вони обійнялися.

«Дівчинка, яку я пам’ятаю до війни, і та, яку бачу зараз, — ну, вони здаються двома різними людьми. До війни вона була щасливою, допитливою, активною дитиною. Зараз вона більш стримана… Соломія не може пояснити свої бажання та мрії. Я вчуся у мами розуміти свою доньку», — розповіла Марічка.

Зараз Соломія ходить до школи, проводить час із мамою та вчиться почуватися у безпеці, майже завжди обіймає або тримає за руку Марічку.

Повернення Буні

У серпні 2025 року Буня повернулася у свій рідний дім в окупації. Доньки пропонували їй залишитися, проте жінка не могла відмовитися від десятиліттями збудованого життя, друзів і осіннього врожаю.

Соломія була засмучена, але Буні пообіцяла приїхати на день народження онучки у січні, коли дівчинці виповниться 10 років.