Нове дослідження опубліковане у журналі Nature Aging.
У роботі взяли участь 86 тисяч людей віком від 51 до 90 років із 27 європейських країн. Це найбільше й найповніше дослідження на сьогодні, яке аналізує вплив багатомовності на процеси старіння мозку.
Вчені застосували комп’ютерні методи для визначення так званого «біобіхевіорального вікового розриву» — різниці між хронологічним віком людини та її «прогнозованим» віком, що враховує фізіологічні, соціально-економічні та поведінкові чинники, включно з рівнем освіти та станом серцево-судинної системи.
Коментарі науковців
- Агустін Ібаньєс, нейробіолог з Університету Адольфо Ібаньєса (Сантьяго, Чилі), пояснив: «Ми хотіли заповнити одну з найбільших прогалин у дослідженнях старіння — чи може багатомовність реально його уповільнити».
- Христос Пліацікас, когнітивний нейробіолог з Університету Редінга (Велика Британія), зазначив: «Ефекти багатомовності завжди були предметом суперечок, але дослідження такого масштабу ще не проводилися. Його результати можуть стати переломним моментом для цілої галузі».
- Сьюзан Тюбнер-Роудс, когнітивна психологиня з Університету Оберн (Алабама, США), додала: «Це може надихнути людей вивчати другу мову або підтримувати активність тієї, яку вони вже знають».
Попередні висновки
Раніше невеликі дослідження показували, що багатомовність може покращувати пам’ять та увагу, сприяючи здоров’ю мозку в літньому віці. Однак їхні результати часто були суперечливими через невеликі вибірки та методологічні обмеження. Нове дослідження завдяки масштабності та репрезентативності значно підвищує довіру до висновків.
