Білоруського журналіста Дениса Лавнікевича звинуватили у поширенні недостовірних матеріалів — впродовж років він посилався у своїх статтях на вигаданих «експертів». Чоловіка передруковує багато українських та російських видань, з 2018 року він проживає у Києві — повідомляє Meduza.
Аферу Лавнікевича викрив Telegram-канал «Білоруський порядок». Його автор повідомив, що двоє експертів, цитати яких Лавнікевич найчастіше поширював у своїх статтях — вигадані персонажі, яких ніхто ніколи не бачив. Одна з них, «політолог Світлана Гречуліна», знайшлася — це жінка, яка давно не займається політологією, але дозволила використовувати своє ім’я Лавнікевичу.
«Спалився» Денис Лавнікевич після публікації замітки під псевдонімом «Віктор Демидов» про те, що Олександр Лукашенко начебто пообіцяв Світлані Тіхановській випустити білроруських політв’язнів в обмін на припинення акцій протесту. Автор каналу «Білоруський порядок» каже, лише Демидов та Лавнікевич у своїх матеріалах синхронно згадують вигаданих експертів; так він зробив висновок, що це одна і та ж людина. Також дуже насторожило посилання Демидова на «обізнані джерела в штабі Тіхановської», оскільки інсайди в білоруській журналістиці — явище вкрай рідкісне, пише «Білоруський порядок».
Цікаво, що згадану статтю Лавнікевича-Демидова в Україні поширило видання «Новое время» (нині матеріал вже видалили). Профіль цього автора є також на сторінках таких українських видань, як «Деловая столица» (dsnews.ua), «Дзеркало тижня» (zn.ua), «Лівий берег» (Lb.ua). Дякі з них вже видалили ці матеріали, на сайтах інших вони досі доступні; крім того, Лавнікевич ходив на ефіри, зокрема, «Українського радіо».
Цікаво і те, що Лавнікевич має журналістську акредитацію в Верховну Раду України.
Зауважимо, що після свого викриття Лавнікевич майже зник із соцмереж, а в останньому пості у Facebook натякнув на суїцид.
Журналіст Денис Лавнікевіч відомий в білоруських медіа з 1990-х років, він публікує матеріали на найрізноманітніші теми — від комп’ютерної безпеки до економіки. Цікаво, що Лавнікевич не лише публікував коментарі вигаданих людей, а й часом писав цілі статті від їхнього імені, посилаючись у них на власні матеріали. Серед російських та білоруських видань, які друкували ці матеріали — Росбалт, New Times, Open Media, Republic, «Деловая Столица» та інші.
Фото: фейсбук
