Про це повідомляється у офіційному зверненні АУОГБ, передає «Інтерфакс-Україна».

Лист АУОГБ був направлений до Міністерства цифрової трансформації, Міністерства фінансів, БЕБ, ДПС, профільних комітетів ВР та Держагентства ПлейСіті.

В Асоціації наголошують, що легальні організатори азартних ігор є важливим сектором економіки, який щороку забезпечує понад 17 мільярдів гривень надходжень до державного бюджету. За даними АУОГБ, лише за 2024 рік і дев’ять місяців 2025 року легальні оператори сплатили майже 31 мільярд гривень податків.

«Запропоновані жорсткі обмеження для легальних організаторів азартних ігор заженуть галузь у тінь», — зазначено у зверненні. В АУОГБ порахували, що у разі запровадження ліміту на рівні 1000 євро на місяць бюджет може недоотримати близько 5,6 мільярда гривень податків на рік.

Ключовим моментом є загроза національній безпеці: прогнозується, що результатом введення лімітів стане перехід від 30 до 50% гравців у нелегальний сегмент, значна частина якого, як відомо, контролюється росіянами. «Ми ризикуємо власноруч передати цей сектор тіньовим операторам. Нові правила мають працювати на державу та громадян, а не на зростання тіньового ринку», — йдеться у листі.

Асоціація звертає увагу, що чинний закон «Про азартні ігри» не вимагає встановлення жодних фіксованих лімітів або «стелі» для гравців. На думку АУОГБ, запропоновані пороги є нереалістичними та стимулюють перехід гравців у нелегальні казино, які не дотримуються жодних обмежень.

Натомість оператори грального бізнесу пропонують, щоб ліміти були персональними та ризик-орієнтованими, а не жорсткими та фіксованими. Вони також запропонували додатково збільшити ліміти часу участі гравця в азартних іграх на тиждень та місяць.

Президент АУОГБ Олександр Когут заявив, що це питання виходить за межі суто економіки. «Україна не повинна ламати білу галузь своїми необдуманими кроками та повторювати помилки європейських країн», — сказав він.

В Асоціації вказують на міжнародний досвід: у країнах ЄС із жорсткими лімітами частка тіньового сегменту різко зросла — зокрема у Німеччині до 60-80%, у Фінляндії — до 32-35%. Водночас, у країнах із гнучкими моделями лімітування тіньовий ринок залишається мінімальним.

Заступниця міністра цифрової трансформації Наталя Дєнікєєва визнала складність ситуації, зазначивши, що держава має знайти баланс між захистом гравців і недопущенням «зарегулювання». За її словами, будь-яке надмірне «зарегулювання» білого ринку неминуче стимулюватиме гравця переходити в нелегальний сегмент і, як наслідок, зменшить податкові надходження.

Заступниця голови держагентства ПлейСіті Юлія Зайченко підтримала ідею балансу, зауваживши, що ліміти мають одночасно запобігати ігровій залежності та не стимулювати перехід гравців до нелегального сегменту ринку.