Державна служба України з надзвичайних ситуацій підготувала методичні рекомендації для бізнесу щодо облаштування безпечних просторів на підприємствах. Документ допоможе оцінити, чи придатні наявні приміщення для тимчасового захисту людей під час повітряної тривоги.

Про це повідомляє Міністерство внутрішніх справ України.

Яким має бути безпечний простір

За словами директора Департаменту цивільного захисту та превентивної діяльності ДСНС Віктора Вітовецького, зазвичай це вже наявне приміщення всередині будівлі, відокремлене від вулиці щонайменше двома стінами.

Водночас сама наявність кількох стін не гарантує безпеки. Захисні властивості приміщення потрібно оцінювати з урахуванням конструкції будівлі та можливих навантажень у разі вибуху.

Для цього Міноборони спільно з Генеральним штабом ЗСУ визначили показники максимального надлишкового тиску вибуху, а Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки розробив методику відповідних розрахунків.

У ДСНС наголошують: безпечний простір не є повноцінним укриттям і не замінює його.

Що робити бізнесу без власного укриття

Підприємства, які не мають власних захисних споруд, можуть домовитися про використання найближчого укриття.

Відстань до нього залежить від типу забудови:

  • до 300 метрів — у районах із багатоповерховою забудовою (чотири та більше поверхів);
  • до 500 метрів — у районах із меншою поверховістю.

Однак передусім потрібно з’ясувати місткість укриття та кількість людей, які вже мають там перебувати. Підприємство повинно повідомити балансоутримувача про орієнтовну кількість своїх працівників і відвідувачів та отримати згоду на їх розміщення.

Для цього достатньо офіційного листування — укладати договір за спеціальною уніфікованою формою не обов’язково.

Коли бізнес може працювати під час повітряної тривоги

Урядові правила розрізняють два рівні небезпеки:

  • Жовтий рівень — підприємства можуть продовжувати роботу, якщо забезпечили належний захист працівників і відвідувачів.
  • Червоний рівень — у разі загрози балістичного удару або масованого обстрілу всі мають пройти до укриттів.

У ДСНС підкреслюють, що облаштування безпечного простору не дає бізнесу права ігнорувати сигнали повітряної тривоги.

Відповідальність за створення та належне облаштування таких приміщень покладається на самих суб’єктів господарювання. Водночас безпечні простори не входять до фонду захисних споруд цивільного захисту, тому ДСНС наразі не має повноважень перевіряти їх.

Методичні рекомендації щодо облаштування безпечних просторів оприлюднили на офіційному сайті ДСНС.

Раніше повідомлялося, що близько 20% ресторанів у Києві можуть призупинити роботу взимку через нові правила функціонування бізнесу під час повітряних тривог. Підприємці готували колективні звернення до влади з проханням переглянути або уточнити вимоги щодо облаштування укриттів.