Про це пише Bloomberg.
Після двогодинного дзвінка Трамп написав у соцмережах, що Україна та Росія “негайно розпочнуть переговори” про припинення вогню, однак США, можливо, в цьому участі не братимуть. Жодної згадки про санкції, чіткого графіка або тиску на Путіна не прозвучало.
Хоча Трамп після розмови звернувся до європейських лідерів, багато хто вже розчарований його непослідовністю. Після місяців марних зусиль схилити Москву до миру, у європейських столицях зростає занепокоєння, що США просто вмивають руки.
Один високопоставлений європейський чиновник, який побажав залишитися анонімним, сказав, що “лідери побоюються, що Трамп відмовляється від дипломатичних зусиль”. Інший підтвердив: Трамп чітко дав зрозуміти, що не має наміру тиснути на Москву новими санкціями і “відступає від власної пропозиції щодо припинення вогню”. За його словами, ні Київ, ні союзники в ЄС не поділяють ідеї безпосередніх переговорів між Україною та Росією.
“Сьогодні складається враження, що ми повернулися до набагато довгострокового сценарію, в якому Путін купує собі та своїм військовим більше часу“, — вважає Крістін Берзіна, керуюча програми “Геостратегія Північ” у Німецькому фонді Маршалла. — “Путін отримав більше можливостей, а припинення вогню та врегулювання здаються все більш далекими“.
Пізніше в понеділок Трамп зробив суперечливу заяву: хоча США не виходять з переговорів, він розглядає такий варіант, додавши, що існує “певна межа”, яку він відмовився конкретизувати. Він не виключив нових санкцій чи додаткової зброї для України, але дав зрозуміти — робити цього не поспішає.
“Я думаю, що щось станеться, а якщо ні, я просто відступлю, і їм доведеться продовжувати“, — заявив Трамп у Білому домі.
Відсутність прогресу
Аналітики Bloomberg Economics зазначають, що хоч Трамп назвав розмову з Путіним “чудовою”, “ця розмова не принесла жодного помітного прориву щодо України”. Експерт Алекс Кокчаров наголошує:
“Залишається незрозумілим, чи це сигналізує про справжню зміну позиції Кремля, чи про продовження зусиль щодо затримки переговорів… перше менш імовірне, ніж друге“.
Така непевність лише підсилює внутрішньополітичний тиск на Трампа, який обіцяв завершити війну в Європі та стабілізувати Близький Схід, але наразі стикається з реаліями, що спростовують його передвиборчу риторику.
Попередні заяви президента були значно рішучішими. Минулого тижня він казав: “Нічого не станеться, доки ми з Путіним не зустрінемося”, і наголошував на відданості США встановленню миру. Трамп навіть припустив, що готовий змінити маршрут свого візиту на Близький Схід, щоб зустрітися з Путіним у Стамбулі. Але на ті переговори Росія надіслала низькорівневу делегацію, а сам Трамп не прибув. Домовленість була досягнута лише щодо обміну полоненими — без жодного прогресу в ширшому мирному процесі.
Володимир Зеленський, який підтримав ідею Трампа щодо негайного припинення вогню, наголосив у розмовах з президентом США до та після дзвінка з Путіним: якщо Росія не припинить вогонь, санкції мають бути посилені. Та Трамп відповів двозначно, зокрема заявивши, що Зеленський – “не найлегша людина у спілкуванні”.
Путін не відмовляється від своїх амбіцій
Зі свого боку Путін, коментуючи перемовини, сказав журналістам у Сочі, що бесіда була “відвертою” і “дуже корисною”. За його словами, сторони домовились працювати над меморандумом з Україною щодо потенційного мирного договору. Деталей не прозвучало, але він повторив свою головну тезу: “Головне для нас — усунути корінні причини цієї кризи”.
Марія Снєгова з Центру стратегічних і міжнародних досліджень пояснює, що у розумінні Путіна це — “саме існування української держави в її нинішньому вигляді”. Вона додає:
“Риторично Росія презентує себе як відкриту до переговорів і публічно вітає зусилля США, щоб уникнути роздратування уряду США. Але на практиці вона твердо дотримується своєї початкової позиції“.
Ще однією несподіванкою стала заява Трампа про те, що Ватикан може стати майданчиком для переговорів. На питання, чи зможе новообраний Папа Лев XIV допомогти у врегулюванні конфлікту, Трамп відповів: “Так”. Точно так само він відповів на питання, чи вірить, що Путін хоче миру.
Попри це, США мають важелі впливу, якщо президент наважиться їх задіяти, вважає Джон Гербст, експосол у Києві та директор Євразійського центру Atlantic Council. За його словами, Вашингтон міг би “відкрити трубопровід для значних військових поставок Україні” та запровадити нові санкції.
У Конгресі, схоже, готові до такого сценарію. Напередодні розмови з Путіним сенатор Ліндсі Грем закликав до нових санкцій проти РФ, а лідер більшості Джон Тун у понеділок підтвердив:
“Сенат має законопроект про санкції проти Росії, готовий до розгляду. Якщо Білий дім дійде висновку, що необхідні жорсткіші санкції, — ми готові до цього“.
Нагадаємо, що лідери Італії, Німеччини, Франції, Фінляндії та президентка Європейської комісії увечері 19 травня обговорили з Дональдом Трампом його розмову з кремлівським лідером Володимиром Путіним.
