Про це йдеться у публікації Bloomberg.

Починаючи з 2026 року, динаміка війни зазнала змін. Темпи просування російських військ сповільнилися порівняно з попередніми роками, тоді як їхні втрати залишаються значними — за оцінками, щомісяця гинуть, отримують поранення або зникають безвісти близько 35 тисяч російських військовослужбовців. Сили оборони України змогли провести локальні контратаки, повернувши частину територій. Головним фактором зміни ініціативи стало інтенсивне використання безпілотних систем: цикли розробки нових моделей скоротилися з років до тижнів або днів.

Постійне покриття безпілотниками вздовж лінії фронту створило умови, за яких російським військам важко маневрувати. Київ також активно використовує середньомасштабні дрони для ударів по логістичних цілях, таких як потяги та вантажівки, на відстані понад 100 миль (близько 160 км) від лінії зіткнення. Крім того, українська програма далекобійних ударів, що включає безпілотники та ракети власного виробництва, вплинула на проведення заходів у Росії, зокрема на святкування Дня Перемоги у Москві та економічний форум у Санкт-Петербурзі.

Згідно зі звітом видання The Economist, виробництво російських нафтопереробних заводів цієї весни було на 15% нижчим, ніж минулої весни. Нинішні щомісячні втрати Росії на полі бою часто дорівнюють або перевищують показники набору нових рекрутів, що посилює напругу в російській економіці та серед еліт. Додатковим чинником стала поразка Віктора Орбана на виборах в Угорщині у квітні, що усунуло одного з основних опонентів європейського фінансування України.

Невизначеність та безпекові загрози

Попри позитивну динаміку, експерти застерігають від передчасного оптимізму. Головна невизначеність полягає в тому, чи є нинішня перевага України в дронах структурною, чи лише циклічною. Російське військове керівництво та промисловість демонструють здатність до навчання та масштабування виробництва зброї, адаптуючись до української тактики. Зокрема, російські війська вже почали використовувати ширококеровані безпілотники для ухилення від засобів радіоелектронної боротьби.

Додатковими факторами ризику залишаються дефіцит живої сили в українській армії та вразливість енергетичної інфраструктури перед зимовим періодом.

Експерти також зазначають, що тиск на  Путіна може спонукати його до посилення ескалації та примусових заходів. Ознаками такої політики є інциденти з використанням дронів на території країн-членів НАТО, зокрема удар по багатоквартирному будинку в Румунії, а також погрози на адресу країн Балтії. Деякі представники НАТО висловлюють побоювання, що російське керівництво може вдатися до військового залякування або провокацій — наприклад, короткочасного захоплення території в Естонії — для дискредитації Альянсу та перевірки надійності зобов’язань партнерів. На думку спостерігачів, через те, що російський лідер зробив ставку на результат війни в Україні, він навряд чи легко змириться з невдачами, що робить ситуацію потенційно небезпечнішою перед її фіналом.

Читайте також: ЗСУ переважають ворога у застосуванні FPV-дронів: Сирський оприлюднив результати за травень