Про це повідомили в «Українському домі».

Виставка представляє 146 фотографій понад 100 споруд, які увійшли до їхньої книги «Brutalist Italy. Concrete Architecture from the Alps to the Mediterranean Sea». Фотографи, яких називають дослідниками «бетонної» архітектури, здійснили справжній «культурний подвиг»: вони без інституційної підтримки проїхали 20 000 кілометрів усіма регіонами Італії, щоб створити архів архітектури, яку світ тривалий час не вважав важливою.

Вони «рятували бетон так, як інші рятують фрески епохи Відродження», фіксуючи культові споруди, інтернати, університети, житлові блоки, стадіони та цвинтарі, що відображали духовний стан Італії у складні часи після Другої світової війни.

Термін «Бруталізм» походить від французького «béton brut» — бетонне покриття без оздоблення. Цей стиль народився з необхідності, коли після війни Італія активно потребувала відновлення університетів, державних установ та житла для робітничих спільнот. Дешевий, міцний та доступний бетон став «матеріалом надії».

Естетика бруталізму характеризувалася чесністю: гола структура, відсутність декору, твердження утилітарності. Це було шокуюче і сміливе рішення, майже бунт проти власної класичної спадщини, адже Італія тисячоліттями будувала з дорогого каменю, а тепер обрала бетон як матеріал абсолютної віри в майбутнє.

У передмові до видання філософ Адріан Форті зазначає, що саме прагнення італійських архітекторів відобразити у цих спорудах одночасно і теперішнє, і минуле — відрізняло їх від колег за кордоном. Вони адаптували ідеї Ле Корбюзьє, але трактували їх емоційніше: замість холодної логіки британського чи скандинавського бруталізму, в італійському проявлялися драма, пафос і оперна монументальність.

Італійські архітектори прагнули дистанціюватися від монументальної архітектури фашистського режиму, створивши унікальну версію бруталізму, яка шанувала локальні традиції й шукала нові форми, відображаючи дух футуристів і Леонардо Да Вінчі водночас.

Виставка організована Італійським інститутом культури в Києві спільно з Посольством Італії в Україні, Національним центром «Український дім» та за сприяння Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.