Про це повідомив Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами.
Одним із найбільш дискусійних моментів залишається статус окупованих територій, зокрема Донеччини. Президент пояснив, що американська сторона пропонує створити на частині регіону так звану «вільну економічну зону», яку росіяни називають «демілітаризованою». План передбачає вихід українських військ із певних територій за умови, що російські сили туди не заходитимуть.
Володимир Зеленський наголосив, що така модель наразі не виглядає вигідною для України через відсутність чітких механізмів моніторингу та управління. Позиція Києва залишається незмінною: справедливо стояти на контактній лінії.
Президент підкреслив, що остаточне рішення щодо таких територіальних компромісів має приймати виключно народ України через формат виборів або загальнонаціонального референдуму. Він додав, що дипломатична конструкція наразі прямо залежить від спроможності українських військових стримувати ворога на фронті.
На даний момент у перемовинах залишаються дві ключові непогоджені позиції: статус Донеччини та майбутнє Запорізької АЕС. Російська сторона вимагає передачі станції під свій контроль, проти чого категорично виступає Україна. Сполучені Штати, своєю чергою, шукають компроміс у вигляді міжнародного консорціуму для спільного управління об’єктом, проте конкретні механізми такого рішення ще не визначені.
У мирному плані також обговорюється повний вихід російських військ з окупованих частин Харківської, Сумської областей та Дніпровщини. Що стосується Херсонської та Запорізької областей, то наразі розглядається варіант зупинки бойових дій по лінії фактичного зіткнення.
Володимир Зеленський зазначив, що Вашингтон не висував ультимативних дедлайнів щодо підписання угоди, але американська адміністрація прагне завершити процес якнайшвидше, можливо, до Різдва. Водночас він зауважив, що США поки не готові бачити Україну в НАТО.
Щодо проведення виборів в Україні, Президент заявив про готовність до цього процесу після отримання відповідного сигналу від партнерів. Проте він наголосив на необхідності ретельного опрацювання двох критичних аспектів: гарантій безпеки для виборців та відповідних змін у законодавстві.
Зеленський також запевнив, що не планує масштабних кадрових руйнувань у Кабінеті Міністрів, аби не паралізувати роботу уряду через тривалі пошуки нових кандидатур.
Володимир Зеленський підкреслив, що позиція України щодо кількості військовослужбовців значно посилилася порівняно з початковими етапами війни. Він нагадав, які обмеження намагалися нав’язати країні раніше, та порівняв їх із нинішніми домовленостями.
«Були різні цифри в документах. До речі, пам’ятаєте, у 2022 році хотіли обмеження в 40 чи 50 тисяч? На сьогодні в документі є реальна чисельність сьогоднішньої армії, це погоджено з військовими – 800 тисяч військових. Я вважаю, що на сьогодні ми достатньо доопрацювали цей пункт», — заявив Зеленський.
Збереження такої чисельності армії є критично важливим для забезпечення обороноздатності держави та стримування будь-яких майбутніх агресивних намірів ворога.
Окрім військових питань, Україна активно готує ґрунт для масштабного відновлення та отримання довгострокових гарантій безпеки. Президент анонсував підписання стратегічних документів зі Сполученими Штатами Америки, які охоплюватимуть кілька ключових напрямків одночасно.
За словами Зеленського, Україна та США планують підписати угоди щодо економічної співпраці, відбудови зруйнованої інфраструктури, а також надання чітких гарантій безпеки. Ці процеси можуть відбуватися паралельно, що дозволить швидше перейти до фази стабілізації.
Особливу увагу Президент приділив фінансовій підтримці, зазначивши: «Це можуть бути паралельні процеси. Можливо, буде аналог плану Маршалла для України». Такий підхід передбачає не лише прямі інвестиції, а й глибоку інтеграцію української економіки в західну систему.
Окремо Глава держави торкнувся болючого питання повернення українських захисників та цивільних із російського полону. Він констатував, що останнім часом процес обмінів став значно складнішим через зміну тактики країни-агресора.
Як зазначив Володимир Зеленський, росіяни почали свідомо гальмувати обміни. Причиною цього є прагнення Кремля не вирішувати гуманітарні питання окремо, а дочекатися «загальних домовленостей».
Фактично Росія намагається використовувати українських полонених як інструмент тиску в межах великого переговорного процесу про завершення війни, що значно ускладнює роботу українських служб над поверненням людей додому.
На питання журналістів про те, чи підтримують США вимоги Росії щодо статусу російської мови та УПЦ МП, Володимир Зеленський наголосив на пріоритеті міжнародних та європейських стандартів. Він зазначив, що в основі розроблюваної рамкової угоди лежать принципи, які не суперечать світовому правопорядку.
«У нас в проєкті рамкової угоди, це ті 20 пунктів, все написано згідно з міжнародним правом. Є міжнародне право — це факт, який всі повинні визнавати, і це те єдине, що може всіх об’єднати», — підкреслив Президент.
Він також додав, що оскільки стратегічною метою України є вступ до Європейського Союзу, підхід до гуманітарних питань формується з урахуванням європейських норм. За словами лідера країни, ставлення до таких чутливих тем буде відповідним до базового законодавства ЄС.
Президент висловив здивування тим, що питання призначення нового керівника Офісу Президента стало одним із найбільш актуальних для частини суспільства. Він зауважив, що наразі зосереджений на значно масштабніших завданнях, зокрема на розробці мирної угоди та тісній співпраці з американськими партнерами.
Володимир Зеленський підтвердив, що проводить консультації щодо можливих кандидатів та вивчає організаційні деталі того, як має працювати конструкція влади після призначення. Однак він чітко дав зрозуміти, що це питання не є для нього першочерговим на тлі викликів війни та безпеки.
Однією з причин затримки з призначенням керівника Офісу є дефіцит кадрів та складність процедур уряду. Президент наголосив на проблемі вакантних посад міністрів енергетики та юстиції, які досі не заповнені.
«Якщо я, наприклад, заберу зараз когось ще з чинних урядовців — вони фахові люди, і можуть підійти на посаду керівника Офісу — але я боюсь, що на їх місце будуть тижнями шукати кандидатури так само, як на Міненерго та Мін’юст. Я не хочу зруйнувати Кабінет міністрів», — пояснив Зеленський.
На його думку, депутати Верховної Ради разом із урядом мають запропонувати механізм швидшого заповнення міністерських вакансій. Поки що Президент не хоче послаблювати виконавчу владу, вилучаючи з неї фахівців для роботи в Офісі.
Підсумовуючи тему, Володимир Зеленський ще раз наголосив, що його абсолютним пріоритетом залишається дипломатична робота, спрямована на закінчення війни. Це включає переговори зі США та взаємодію з «коаліцією рішучих» країн-партнерів.
Питання призначення керівника Офісу Президента, хоч і стоїть на порядку денному, розглядається як другорядне порівняно з безпековими гарантіями та стабілізацією ситуації в країні.
