Про це йдеться у розслідуванні проєкту «Слідство.Інфо».
Хоча ФСБ у жовтні 2023 року заявила про затримання «мелітопольських агентів», пізніше у листі від 13 жовтня відомство відповіло родичам Глуховської, що «її не затримували».
Журналісти «Слідства.Інфо» отримали свідчення жінки, яку утримували разом із Глуховською в Мелітополі у підвальному приміщенні підприємства «Руслан-комплект», перетвореного окупантами на катівню: «Я давала їй ліки. Вона сказала, що її також катували струмом. Крики були чутні. Коли Настю до нас привели, вона завжди лежала».
Згодом Глуховську етапували до СІЗО №2 у Таганрозі. Там вона страждала від гормональних змін і загострення кон’юнктивіту через неналежні гігієнічні умови.
Після Таганрога, попри те, що її адвокат не отримував підтверджень про місце утримання від ФСВП та бойовиків «ДНР», джерела «Слідства.Інфо» у правоохоронних органах підтвердили, що Глуховську перевезли до СІЗО №3 в Кізелі 30 серпня 2024 року.
Це підтвердив колишній український військовополонений Євген Шолудько, якого також утримували в цьому СІЗО:
- «Я стояв, чекав своєї черги [до лікаря] і почув прізвище Насті».
- За його словами, з жіночих камер регулярно лунали крики.
- Шолудько також розповів про наявність у СІЗО окремої камери для тортур, так званої «рєзінкє» (гумова кімната), де ув’язнених тримали голими без санітарних умов.
Росія утримує Анастасію Глуховську у незаконному ув’язненні вже понад два роки, не висуваючи жодних звинувачень. Їй надано статус «інкомунікадо», що означає, що влада країни не визнає факту її затримання.
«Анастасія Глуховська ув’язнена як інкомунікадо. Це означає, що ми не знаємо, де вона, яка ситуація в неї. І Росія ніколи не підтверджувала, що вона у них ув’язнена», — підтвердила представниця «Репортерів без кордонів» в Україні Полін Мофре.
При цьому інші цивільні мелітопольці, затримані того ж дня, що й Глуховська, вже отримали вироки: Георгію Левченку російський суд дав 16 років, а Владиславу Гершону — 15 років.
