Про це пише bne IntelliNews.
Санкції фактично зупинили постачання критичного обладнання для російської промисловості, яка «пропустила» дві революції у виробництві високоточних інструментів після розпаду СРСР і тепер суттєво відстала від світових стандартів. Найбільший дефіцит виник у сфері високоефективних газових турбін, які Росія самостійно виготовляти не може.
У цих умовах Іран, який сам десятиліттями перебував під санкціями, став несподіваним рятівником для Москви. Іранська компанія MAPNA поставила до Росії першу сучасну газову турбіну MGT-70 в межах контракту на експорт 40 таких агрегатів ще у 2022 році. Пакет постачання включає турбіну, генератори, електротехнічне обладнання та послуги з ремонту авіадвигунів. Таким чином, іранські розробки мають замінити німецькі Siemens.
Нещодавно Іран також освоїв виробництво ще потужнішої турбіни класу MGT-75, а окрім цього передав Росії технології безпілотників, які вже застосовуються на фронті та слугують основою для нових моделей «Герань».
Водночас Росія намагається розвивати власне виробництво. На початку цього року спеціалісти Об’єднаної двигунобудівної корпорації (ОДК), що входить до складу держкорпорації «Ростех», завершили випробування другого прототипу нової промислової газової турбіни AL-41ST-25, виготовленої на підприємстві УМПО в Уфі (Башкортостан).
За даними «Ростеху», прототип стабільно відповідає заявленим характеристикам у всіх режимах роботи та «майже не поступається» німецьким аналогам Siemens. Турбіна має потужність 25 МВт, відзначається підвищеною ефективністю, надійністю та екологічністю. Проте запуск серійного виробництва йде надто повільно, визнають експерти.
Росія десятиліттями імпортувала більшість високотехнологічного обладнання, зокрема турбіни Siemens, не маючи власних конкурентних розробок.
Іран, завдяки багаторічним санкціям, розвинув власну технологічну базу і тепер постачає до РФ як газові турбіни, так і військові дрони.
За даними bne IntelliNews, санкції стимулювали певні процеси імпортозаміщення в Росії — від виробництва сиру до турбін.
Попри окремі успіхи, Москва все ще відстає у масштабному налагодженні виробництва критично важливих промислових технологій.
