Про це повідомляє  Radio Slobodna Evropa.

12 листопада за рішення проголосували 44 депутати, п’ять висловилися проти, ще двоє утрималися. Документ був запропонований Радою з оборони та безпеки ще 7 лютого цього року.

Частина правлячої коаліції — Демократична народна партія (DNP) — виступила проти, побоюючись загострення відносин із Росією.

«Це може лише ще більше поставити під загрозу наші відносини з Російською Федерацією. Було б розумніше триматися осторонь від чиїхось конфліктів», — раніше заявив депутат від DNP Владислав Бойович.

Міністр оборони Чорногорії Драган Крапович повідомив, що рішення про продовження підтримки України ухвалене відповідно до домовленостей саміту НАТО у Вашингтоні 2024 року. Військові Чорногорії в межах місії NSATU братимуть участь у підготовці українських військових на території країн-членів Альянсу.

Це одна з двох «українських місій», у яких бере участь Чорногорія після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Іншу місію організовує Європейський Союз. Її участь також очікувала на затвердження парламентом протягом дев’яти місяців — від вересня минулого року до червня 2025-го.

Паралельно готується підписання 10-річного договору про безпеку між Чорногорією та Україною. Він передбачає:

  • підтримку у разі збройного нападу;

  • інвестиції в оборонну промисловість;

  • обмін розвідданими;

  • відновлення постраждалих від війни територій.

Договір ще має бути ратифікований парламентом Чорногорії.

Раніше проти резолюції із засудження російського вторгнення виступав голова парламенту Андрія Мандич, лідер проросійського Демократичного фронту.

Чорногорія стала 29-м членом НАТО 5 червня 2017 року за уряду Демократичної партії соціалістів під керівництвом Міло Джукановича. Міністр Крапович зізнався, що спочатку не підтримував вступ до Альянсу, однак нині вважає це правильним рішенням.