Про це повідомляє видання «The Times».
Першим і найбільш радикальним сценарієм називають пряме військове вторгнення. З огляду на те, що Сполучені Штати є найпотужнішою військовою державою світу, вони здатні швидко встановити контроль над малонаселеною та слабо захищеною територією.
Фахівці зазначають, що Гренландія та її європейські союзники навряд чи зможуть чинити реальний збройний опір. Однак цей шлях несе значні ризики: окупаційний статус може викликати ворожість місцевого населення, а Північноатлантичний альянс буде непоправно підірваний, що загрожує непередбачуваними наслідками для світової стабільності.
Другий сценарій базується на методах примусу та фінансового тиску. Більшість експертів вважають, що Дональд Трамп може використовувати загрозу вторгнення як інструмент у переговорах, щоб змусити Данію піти на поступки.
Найбільш очевидним інструментом у цьому разі є гроші — президент США може запропонувати Копенгагену викупити острів, обіцяючи масштабні інвестиції в економіку Гренландії в обмін на передачу суверенітету.
Третім варіантом є укладення Договору про вільну асоціацію, подібного до угод, які США мають із Палау, Мікронезією та Маршалловими Островами. У межах такого сценарію Гренландія формально зберігає незалежність, проте надає американським військовим повну свободу дій на своїй території. Натомість острів отримає доступ до безмитної торгівлі з США та значну фінансову допомогу, що фактично зробить його частиною американської оборонної системи без офіційної анексії.
Четвертий сценарій, охарактеризований як «одна людина, два начальники», передбачає збереження формального статусу-кво за умови фактичного контролю Вашингтона. Це складна тристороння гра, де США отримують розширену військову присутність, право на розробку корисних копалин та можливість призначати своїх радників до місцевого уряду Гренландії. Данія при цьому зберігає зовнішні ознаки суверенітету над островом, але стратегічні рішення ухвалюються за безпосередньої участі США.
Сам Дональд Трамп у своїй книзі «Мистецтво укладати угоди» зазначав, що завжди ставить перед собою найвищі цілі і, хоча іноді погоджується на менше, у більшості випадків отримує те, що хоче.
На тлі заяв Білого дому про Гренландію як пріоритет національної безпеки та попереджень Данії про можливий крах НАТО, призначення спеціального посланника на острів лише підтверджує серйозність намірів американської адміністрації змінити геополітичну карту Арктики.
