Згідно з церковним вченням, саме в цей день відбулася Таємна вечеря, під час якої Ісус Христос встановив таїнство причастя і продемонстрував приклад смирення, омивши ноги своїм учням. Саме тому Чистий четвер має глибокий символізм очищення — як фізичного, так і духовного.

В українській народній традиції цей день здавна супроводжувався численними обрядами, звичаями та віруваннями.

Важливим обрядом є генеральне прибирання оселі. Господині ретельно мили підлогу, вікна, прали одяг і позбувалися зайвих речей. Вважалося, що разом із брудом з дому йде все погане — сварки, невдачі та хвороби. Саме тому до Великодня оселя мала бути повністю чистою і впорядкованою.

Цього дня також традиційно починали випікати паски та готувати інші святкові страви. Вважалося, що випічка, зроблена в Чистий четвер, буде вдалою, а сама паска — смачною і довго не черствітиме. Люди вірили, що думки та настрій господині під час приготування мають велике значення, тому працювали в спокої та з добрими намірами.

Народні прикмети

Серед народних прикмет існувало переконання, що якщо в Чистий четвер порахувати всі гроші в домі, то протягом року буде достаток. Також вірили, що цього дня не варто позичати гроші чи речі, аби не віддати разом із ними власне благополуччя. Окремі звичаї стосувалися захисту оселі: господарі могли обходити двір із запаленою свічкою або освяченою водою, щоб уберегти дім від негараздів.

Не менш важливим був духовний аспект дня. Віряни намагалися відвідати богослужіння, сповідатися та причаститися, адже саме внутрішнє очищення вважалося головним змістом Чистого четверга. У цей день також рекомендувалося утримуватися від сварок, лихослів’я та негативних думок.

Водночас існували й певні заборони. Наприклад, не радили залишати бруд у домі після заходу сонця, адже це могло принести невдачі. Також не схвалювали лінощі та байдужість до підготовки до Великодня, вважаючи, що це може вплинути на добробут родини.

Сьогодні багато з цих традицій зберігаються, хоча й набувають сучасного змісту. Чистий четвер залишається днем, коли українці прагнуть навести лад у домі, підготуватися до свята і водночас замислитися над духовними цінностями, що лежать в основі одного з найважливіших християнських свят.

Що каже церква

У Православній Церкві України (ПЦУ) розповіли про справжні традиції та значення цього дня для кожного українця у публікації пресслужби у Facebook.

У Великий четвер, згідно з інформацією ПЦУ, як і в будь-який інший святковий чи духовно визначний день, можна і потрібно:

  • робити те, що приносить добро і благо вам та ближнім;
  • звершувати достойні та богоугодні справи.

Чого не варто робити у Чистий четвер

Водночас не радять у ПЦУ сьогодні:

  • примножувати забобони;
  • вигадувати і приписувати якісь надприродні прояви звичайним предметам;
  • тим більше – здійснювати “магічні ритуали” тощо.

“Бо це – гріх”, – пояснили українцям.

Чи треба насправді сьогодні прибирати

У ПЦУ нагадали, що в народній традиції Великий четвер називають Чистим, часто акцентуючи на необхідності:

  • прибирання помешкань;
  • миття вікон;
  • миття дверей;
  • прання тощо.

“Але це не впливає на очищення власної душі, що є надважливим як для людини, так і для Церкви”, – наголосили у ПЦУ.

Українцям пояснили: “сварячись, наказуючи та змушуючи когось до ретельного прибирання, не здобуваєш душевних благ і користі”.

“Водночас, якщо ці домашні справи приносять людині заспокоєння і втіху – шкоди в них точно немає”, – зауважили у прес-службі ПЦУ.

Чи обов’язково пекти паски у Чистий четвер

Повідомляється, що народну традицію прибирати у домівках та випікати паски саме у Великий четвер можна вивести з євангельських подій останніх днів життя Спасителя (про які Церква згадує в цей день).

Так, саме в четвер відбулася Тайна вечеря, під час якої Ісус Христос встановив Таїнство Святого Причастя (Євхаристії).

“До цієї вечері учні теж готувались певним чином… Тобто, в той четвер світлиця була прибрана, старозавітна паска була приготована”, – розповіли у ПЦУ.

Зазначається водночас, що Біблія не містить прямих заборон пекти паски та готувати страви до великоднього столу в інші дні.

“Або хоча би натяків про те, що інакше вони “не вийдуть” чи будуть “неправильними”, – уточнили у ПЦУ.

Чи обов’язково вмиватися до сходу сонця

Священне Писання згадує також, як після Тайної вечері (встановивши Таїнство Євхаристії) Ісус Христос омив ноги апостолам.

У ПЦУ повідомили, що ця дія – дуже символічна.

“І суть її не в дотриманні гігієни тіла, а у виявленні глибокого смирення та любові до людей, у прикладі не шукати влади, а слугувати одне одному”, – пояснили людям.

Виходячи з цього, “для віруючих християн досить дивно звучать заклики обов’язково умитися чи скупатися до сходу сонця у Великий четвер”.

“Що є явним забобоном“, – констатували у ПЦУ.

Як найкраще відзначити Великий четвер

Українцям розповіли, що прибирання, готування, купання, умивання тощо – всі ці дії “можуть бути цілком корисними”, якщо “не підміняють головного”.

Йдеться про “прагнення зустріти свято з чистою душею, відкритою для Бога”.

“Поставте Бога на перше місце у свій календар, робіть всі заплановані справи з Богом у серці – і тоді все буде в порядку, буде логічно і зрозуміло, у свій потрібний і найкращий для цього час”, – порадили у ПЦУ.

Крім того, людям нагадали, що у Великий четвер – окрім літургії ранком – ввечері звершується особливий чин спогаду Страстей Христових.

Тоді послідовно читаються 12 уривків з Євангелія про останні години перед смертю Спасителя:

  • про судилище в Синедріоні та у Пилипа;
  • про знущання над Месією;
  • про Його розп’яття та поховання у гробі.

“Ця служба є неповторною, тому ніякі справи, навіть добрі, не повинні стати причиною, щоби пропустити її”, – підсумували у ПЦУ.