Про це пише Euractiv.

У тексті угоди мовиться, що гарантія «може включати» військові дії. Це ж стаття 5 lite, а не щось на кшталт статті 5. (дослівно: It’s Article 5 lite, not Article 5-like). І це поки що залишається цілком теоретичним. Росія виявила опір прийняттю припинення вогню та вже відхилила ідею будь-яких європейських військ на українській землі, а Володимир Путін попередив, що західні сили будуть розглядатися як комбатанти.

Є також ознаки того, що декларація була розмита під час переговорів. Так, у проєкті, розісланому серед столиць ЄС 5 січня, чітко згадувалося про «зобов’язання США підтримувати сили у разі нападу», включаючи розвідувальні та логістичні можливості. Остаточний текст, прийнятий у вівторок, 6 січня, стосується лише «пропонованої підтримки США».

Ще один елемент, який моторошно зник, стосувався продовження довгострокової військової допомоги США та поставок зброї Україні. Американські представники – спеціальний посланник з питань миру Стів Віткофф та зять Трампа Джаред Кушнер – не підписали декларацію про розгортання багатонаціональних сил, яку підписали Макрон, Стармер та Володимир Зеленський.

Скептицизм поширюється не тільки на Вашингтон. Ця декларація набуде чинності лише за умови укладення перемир’я, до чого Москва на даному етапі не виявляє жодного інтересу. Фрідріх Мерц, який щопримітно, не підписав декларацію та залишався надто обережним щодо надання будь-яких військ до сил заспокоєння, відмовившись пропонувати це, доки не буде укладено перемир’я, та припустивши, що будь-які німецькі солдати будуть розміщені в сусідніх країнах, таких як Польща чи Румунія, а не в самій Україні.

Зеленський назвав декларацію величезним кроком вперед, додавши, що цього «все ще недостатньо». Він і Віткофф визнали, що територіальні питання залишаються найбільшим каменем спотикання в мирних переговорах між США та Україною.

Кушнер підсумував неоднозначну ситуацію: «Це не означає, що ми укладемо мир, але мир не буде можливим без прогресу, якого було досягнуто тут сьогодні».

У будь-якому разі, головне питання полягає в тому, чи будуть європейці зрештою готові забезпечити виконання цих гарантій та ризикувати життям своїх солдатів. Якщо вони не бажають прямо надавати війська, поки триває війна, то чому вони зроблять це в майбутній кризі?

«Імператор голий», – пожартував аналітик зовнішньої політики Ульріх Шпек на X.

Цей документ виглядає не стільки як залізна гарантія безпеки, скільки як ще один козир у крихких мирних переговорах. “800-тисячна армія України, ймовірно, буде єдиною силою, яка захищатиме свою країну та решту Європи від Росії – протягом тривалого часу”, – підсумовує видання.

Нагадаємо, Джаред Кушнер висловлюючись про гарантії безпеки для України – він повідомив, що “більшість проблем, якщо не всі, вирішено”.