Про це повідомили в ДБР.

Зокрема, слідчі бюро подали до Печерського районного суду Києва клопотання про встановлення підозрюваним, а також їхнім захисникам терміну для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.

ДБР стверджує, що завершило розслідування кримінального провадження ще 2 вересня 2022 року. Тоді ж матеріали справи передали для ознайомлення стороні захисту та підозрюваним.

«Однак підозрювані, зокрема чинний народний депутат, зловживають своїми процесуальними правами та не з’являються для ознайомлення з матеріалами провадження», — заявляють у ДБР.

Напередодні Петро Порошенко назвав таке рішення «антиконституційним» та «політично мотивованим», а також заявив, що до цього нібито причетна вся команда президента Володимира Зеленського, Кабінет Міністрів та члени РНБО.

Контекст

У грудні 2021 року Петрові Порошенку оголосили підозру за трьома статтями Кримінального кодексу: щодо фінансування тероризму, державної зради та сприяння діяльності терористичної організації. Йому загрожує до 15 років ув’язнення з можливою конфіскацією майна.

Йдеться про схему постачання вугілля з тимчасово окупованих територій на 1,5 мільярда гривень та сприяння терористичним організаціям «ЛНР» і «ДНР».

Порошенка підозрюють у тому, що він за попередньою змовою з групою людей (зокрема з представниками вищого керівництва росії) сприяв діяльності «Л/ДНР», а ще — купівлі вугілля на окупованих територіях за державні кошти.

На думку слідства, своїми діями фігуранти зробили Україну енергетично залежною від рф та бойовиків на Донбасі. Захист Порошенка відкидає звинувачення. Адвокати експрезидента та він сам вважають справу політично мотивованою.

Джерела низки медіа називали й інші підстави для запровадження санкцій проти Порошенка:

  • кримінальну справу про державну зраду, коли Порошенко у змові з Віктором Медведчуком і керівництвом рф дозволив «Центренерго» купувати вугілля на тимчасово окупованій Донеччині та Луганщині;
  • участь Порошенка у створенні «Партії регіонів» та робота в уряді Віктора Януковича, коли той, бувши міністром закордонних справ, брав участь у підготовці Харківських угод;
  • співпрацю з росією через фабрику «Рошен» у Липецьку та «Севморзавод» у тимчасово окупованому Криму.