На сайті американського Мінфіну повідомляється, що метою нового пакета санкцій є боротьба зі схемами ухилення від попередніх обмежень.

Казначейство США повторно наклало санкції на майже 100 організацій за трьома основними напрямами:

-фінансовий сектор (включно з основними російськими банками);
-енергетичний сектор (компанії, що працюють з нафтою, газом, вугіллям);
-оборонно-промисловий комплекс (виробники зброї, боєприпасів, військової техніки).

Серед них: Сбєрбанк, ВТБ Банк, Газпромбанк, Альфа-Банк, Московська біржа, оператор платіжної системи “Мир” (Національна система платіжних карт), суверенний фонд РФ “Російський фонд прямих інвестицій”, Сєвєрсталь, найбільша вугільна компанія СУЕК, Мечел, Арктик LNG і Арктик LNG-2, Ростех, Об’єднана авіабудівна корпорація, Об’єднана двигунобудівна корпорація, КамАЗ, Вертольоти Росії тощо.

Тепер будь-яка іноземна особа чи фінансова установа, яка свідомо проводить значні операції з цими організаціями, підпадатиме під обов’язкові вторинні санкції.

Державний департамент США додатково наклав санкції на 150 організацій та осіб. Вони стосуються компаній у різних країнах, які підтримують зусилля Росії з ухилення від санкцій США, особливо в КНР, яка залишається найбільшим постачальником товарів подвійного призначення та сприяє ухиленню від санкцій на підтримку російських воєнних зусиль.

У списку є й 16 фізичних осіб. Також під санкції потрапив банк Керемет з Киргизстану, який росіяни почали використовувати як хаб для здійснення платежів за імпорт та отримання оплати за експорт.

Окрім цього, обмеження зачіпають зокрема Запорізьку атомну електростанцію, виставковий центр «Патріот», Центральний науково-дослідний інститут спеціального машинобудування, АТ «Воєнторг», корпорацію «Тактичне ракетне озброєння» та Федеральну службу з військово-технічного співробітництва Росії.

Більше – тут.

Операції з банками чатково дозволені до 1 березня

Однак, США частково дозволили операції з деякими російськими банками до 1 березня. А саме – проводити операції із деякими підсанкціонними компаніями Росії. Частково дозволені операції з низкою російських банків, включаючи “Санкт-Петербург”, “Зеніт”, Газпромбанк, “Альфа-банк”, Сбєрбанк, Совкомбанк, ВЕБ та ВТБ, а також з компаніями “Газпром шельфпроект”, АТ “Роснефтефлот”», «Радкомфлот» та «Газпром нафта».

У тексті уточнюється, що загальна заборона взаємодії з цими структурами залишається у силі, крім операцій, прямо дозволених новим документом.

Що каже Україна

До санкційного списку США увійшли майже 100 суб’єктів, причетних до підтримки військової машини РФ, обходу обмежень та фінансових махінацій, повідомив голова ОПУ Андрій Єрмак.

«Сьогодні Сполучені Штати оголосили новий санкційний пакет, спрямований на посилення тиску на РФ через її агресію та порушення міжнародного права. Низка пропозицій санкційної групи Макфола-Єрмака були враховані», — йдеться у дописі посадовця.

Наголошується, що санкції спрямовані на підрив фінансових і технологічних можливостей РФ для ведення війни та обходу існуючих обмежень.

Зокрема, йдеться про:

  • Банки, включаючи Keremet Bank (Киргизстан), що допомагав обходити санкції.
  • Структури, пов’язані із ЗАЕС, включаючи ФГУП «Запорожская Атомная Электростанция» та її директора В. Ісаєва.
  • Дві дочірні компанії «Росатома»: НПО «Центротех» та ФГУП «Горно-химический комбинат».
  • Понад 25 російських оборонних підприємств, зокрема Серовский механический завод і ННПО імені М.В. Фрунзе.
  • Іноземні компанії з Китаю, Туреччини, ОАЕ та Малайзії, які постачали товари російським підсанкційним підприємствам.
  • Майже 30 російських компаній, що забезпечують виробництво дронів ZALA.
  • Особи, пов’язані з Ротенбергами, включаючи адвоката Вікторова та бенефіціара Козлова.
  • Близько 25 металургійних підприємств, зокрема Каменськ-Уральський металургійний завод.
  • Турецька суднобудівна верф KUZEY STAR SHIPYARD, яка будувала док для атомних криголамів РФ.

Нагадаємо, попередній пакет американських санкцій від 10 січня стосувався двох великих виробників нафти – Газпром Нєфті і Сургутнєфтєгазу, а також 160 танкерів, що перевозять нафту з Росії, Ірану та Венесуели, і страхових компаній, залучених до нафтової логістики. Це одразу створило проблеми для російського нафтового експорту.