Про це, як звернув увагу нардеп Ярослав Железняк з Голосу, йдеться в тексті договору, винесеного на ратифікацію в парламент 1 травня.

Він заявив, що депутатам пропонують ратифікувати угоду без головного документа – Угоди про обмежене партнерство, де буде уточнюватися головне – “як реально працює механізм, хто які права має, де зареєстрований фонд, куди йдуть гроші й скільки”.

За його інформацією, цю другу угоду “по суті й формі” уже узгодили, але ще не оприлюднили.

Железняк наголосив, що важливо побачити одразу весь пакет документів, бо навіть перша угода не до кінця відповідає попереднім заявам чиновників.

Перша віцепрем’єр-міністерка, міністерка економіки Юлія Свириденко наголошувала, що фонд наповнюватиметься доходами виключно з НОВИХ ліцензій, але це не зовсім так.

В додатку до угоди сказано, що “узгоджений дохід” в контексті створення фонду означає 50% усіх роялті (орендних платежів), ліцензійних платежів та сум, що підлягають сплаті за угодами про розподіл продукції, отриманих будь-яким державним органом від або у зв’язку з:

  • видаванням нових ліцензій на дату набуття чинності угоди про обмежене партнерство;
  • експлуатацією ліцензій, які набули чинності раніше, але не використовувалися в промислових цілях.

“І це буквально один приклад неспівпадіння між заявленим та реальним. Я зараз не стверджую, що там зрада чи перемога. Просто якось дивно за “кота у мішку” голосувати, тим більше другий текст теж вже є у наших. Тільки чомусь не показують офіційно”, – написав Железняк.

Нагадаємо,  1 травня уряд України опублікував текст угоди про надра із США українською та англійською мовами.

Президент Володимир Зеленський повідомив, що угоду направлять на ратифікацію до Верховної Ради, а Україна зацікавлена в тому, щоб «ніяких затягувань не було».

Україна і США підписали угоду про ресурси 30 квітня. У документі йдеться про створення Інвестиційного фонду відновлення США-Україна.

Фонд буде спільною ініціативою двох держав із рівним розподілом участі — 50/50. Кошти фонду інвестуватимуться виключно в Україну — у видобуток корисних копалин, нафту, газ, інфраструктурні та переробні проєкти. Повний контроль над надрами й ресурсами залишається за Україною, як і право визначати умови використання національних ресурсів.