Про це заявила народна депутатка, членкиня комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики Вікторія Сюмар під час засідання тимчасової слідчої комісії парламенту.
У вівторок, 10 березня, парламентська тимчасова слідча комісія з питань розслідування можливих протиправних дій, що могли завдати шкоди економічній безпеці, проводить засідання, присвячене діяльності анонімних Telegram-каналів. На зустріч запрошені представники Служби безпеки України, Державної податкової служби, Бюро економічної безпеки, кіберполіції, а також народні депутати з профільних комітетів.
За словами Сюмар, у стрічці одного популярного Telegram-каналу щодня публікується від 40 до 140 повідомлень, інколи — до 200.
“Якщо ви візьмете стрічку одного Telegram-каналу, там приблизно від 40 до 140 повідомлень на день, до 200 може бути. І це, думаю, треба аналізувати, тому що це бізнес”.
Народна депутатка зазначила, що приблизно кожне п’яте–десяте повідомлення у таких каналах є замовним. При цьому реклама часто не маркується як рекламний матеріал і може бути як комерційною, так і політичною.
“Я вам скажу, як це працює по політиці. Викуповуються пакети, і платиться окремому Telegram-каналу від $10 000 до $40 000. От до таких сум доходить насправді за те, що конкретно взятий замовник буде поширювати будь-яку інформацію, яку він хоче”.
Сюмар наголосила, що інформація, яку поширюють такі Telegram-канали, не проходить перевірку, а самі канали не несуть відповідальності за рекламні повідомлення, на відміну від інших медіа.
“Але є питання відповідальності, і є питання грошей. Якщо ви порахуєте, то в день дохід одного Telegram-каналу легко сягає 20 000 американських доларів. Це Telegram-канал, який має приблизно від 400 000 до 1 млн підписників”.
Раніше, у листопаді 2025 року, директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос заявляв, що відомству відомо, хто є власниками анонімних Telegram-каналів.
У січні 2026 року народний депутат Ярослав Железняк назвав імовірних власників п’яти популярних анонімних Telegram-каналів та закликав правоохоронні органи і Державну податкову службу перевірити діяльність цих осіб і джерела їхніх доходів.
