Про це повідомив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
Говорячи про намагання відтермінувати обов’язковість дублювання фільмів українською, він зауважив, що за майже рік роботи на посаді (річниця буде 8 липня, – ред.) він не отримав жодного звернення від кіновиробника, телеканалу, студії чи медіахолдингу щодо того, що є занепокоєння чи якісь ризики щодо імплементації мовного закону в частині обов’язкового демонстрування фільмів українською мовою.
“Про цю норму представникам кіноіндустрії було відомо вже більше двох років, з моменту ухвалення мовного закону. Окрім того, ми надавали роз’яснювальну інформацію, до 1 травня опублікували щорічний звіт Уповноваженого, в якому також проінформували про норми мовного закону, які вже набули чинності, і ті, які мають почати працювати з 16 липня 2021 року“, – нагадав тарас Кремінь.
Омбудсмен називає безпідставними заяви авторів законопроектів №5554 та №5554-1, які пропонують відтермінувати на невизначений термін набуття чинності 23 статті начебто через те, що через вплив пандемії серіали не можуть бути дубловані українською мовою.
“Це абсолютно безпідставні аргументи, тому намагання відтерміновувати чи скасувати обов’язковість дублювання фільмів українською – неприпустимі. Це далеко не перша атака на мовний закон. За час, що я перебуваю на посаді Уповноваженого їх було мабуть не менше 15“, – сказав Кремінь.
Зокрема, були спроби відтермінування штрафів за порушення мовного закону, відтермінуванням набуття чинності статей, пов’язаних з переведенням російськомовних шкіл на українську мову навчання. Також були спроби відтермінувати 30 статтю мовного закону, яка регламентує перехід сфери обслуговування на українську.
“Було дуже багато ґвалту, що не треба обмежувати права малого і середнього бізнесу, що вони не зобов’язані розмовляти українською, а їх завдання поповнювати місцеві бюджети. Ми багато чули від “п’ятої колони”. На превеликий жаль прихильники “русского міра” є і в Україні. Прикро, що на 30-му році незалежності відбуваються такі цинічні вкиди законодавчих ініціатив, які не мають ні розрахунків, ні пояснень, ніякої логіки, і, відповідно, – перспектив“, – зазначив мовний омбудсмен.
Додав, що соціологічні дослідження показують, що навпаки, громадяни України відчувають на собі порушення їхніх прав та свобод в частині надання інформації та послуг державною мовою.
“Потрібно орієнтувати наші можливості все-таки, насамперед, на український ринок, українського глядача“, – резюмував Тарас Кремінь.
Фото: Фейсбук
