Про це йдеться у матеріалі видання The Washington Post.

Попри публічну риторику Кремля про стійкість системи, економісти вказують на суттєве послаблення позицій Москви. Лише за перші три квартали поточного року прямі військові витрати Росії сягнули астрономічної суми у 149 мільярдів доларів. Для покриття цього дефіциту уряд уже використав більшу частину накопичених раніше резервів та позикових коштів. Один із російських високопосадовців на умовах анонімності визнав, що в країні наростає ризик банківської кризи та масових неплатежів.

Критичного удару по бюджету завдали нові санкції проти нафтового сектора. Обмеження призвели до того, що Росія змушена реалізовувати свою нафту зі знижкою понад 20 доларів за барель порівняно зі світовими котируваннями. Колишній віцеголова Bank of America Merrill Lynch Крейг Кеннеді зазначає, що агресивні кроки Заходу значно погіршують переговорну позицію Москви, адже покривати зростаючий дефіцит стає дедалі складніше навіть через підвищення податків для населення.

Внутрішня ситуація погіршується і через монетарну політику. Високі відсоткові ставки, хоч і дещо сповільнили інфляцію, фактично зупинили розвиток реального сектора економіки та поглинули прибутки компаній. Як наслідок, інвестиції в країні заморожені, а в деяких промислових секторах зафіксовано різке падіння виробництва. Голова Російського союзу промисловців і підприємців Олександр Шохін прямо заявив, що багато підприємств наразі перебувають у «переддефолтній ситуації».

Офіційна статистика також фіксує негативні тенденції: у жовтні загальна сума невиплачених зарплат у Росії зросла майже втричі порівняно з минулим роком. Аналітичний Центр макроекономічного аналізу, що співпрацює з Кремлем, попереджає про загрозу системної банківської кризи вже до жовтня наступного року, якщо обсяг проблемних кредитів продовжуватиме зростати, а населення почне масово забирати вклади.

Експерти Німецького інституту міжнародних відносин і безпеки констатують, що більшість позитивних чинників, які тримали російську економіку на плаву — як-от високі ціни на сировину та бюджетне стимулювання — практично зникли.

Хоча московська еліта поки не очікує масштабних соціальних протестів, аналітики переконані, що 2026 рік стане першим справді критичним випробуванням для путінського режиму, змушуючи його обирати між продовженням ескалації та економічним виживанням.