Про це заявив заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції Андрій Наджос під час брифінгу, передає УНН.
За його словами, процес ексгумації може бути тривалим і не обов’язково одразу принести результат, адже геолокаційні дані базуються на спогадах істориків та свідків.
«Перше завдання для нас – це спорядити експедицію, відправити на місце, зняти верхні шари ґрунту й почати принаймні дослідження, які дозволять нам говорити про те, що ми дійсно щось знайшли», — зазначив Наджос.
Він також прокоментував приклади перепоховань. Зокрема, у Пужниках ексгумованих перепоховали безпосередньо на місці, тоді як у Збоїщах вирішили перенести поховання до Мостиського, за 40–50 км від Львова. За його словами, після перших результатів у Юречковій українська сторона планує обговорити подальші кроки з польськими колегами.
Окремо Наджос підкреслив, що під час підготовки експедиції особлива увага приділяється безпеці.
«Ми зберігаємо канали комунікації з правоохоронними органами та нашими дипломатами. Ми розуміємо, наскільки емоційним є це питання для польського суспільства», — наголосив посадовець.
Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров додав, що Польща надала Україні можливість у майбутньому працювати щонайменше з чотирма об’єктами для ексгумації.
«Перелік об’єктів не закінчується на цьому. Ми говоримо про те, що таких місць є набагато більше. Це хороший сигнал про те, що ми наближаємося до того, щоб ця історія була на рівних», — сказав він.
Алфьоров також підкреслив, що йдеться не лише про поховання воїнів УПА.
«Ми можемо почати навіть з 1920-х років, коли армії України та Польщі разом боролися проти російської армії Лєніна. Є й поховання періоду 1939 року, коли сталінська Росія та гітлерівська Німеччина почали Другу світову війну. У таких братських могилах поховані громадяни Другої Речі Посполитої – поляки, українці, білоруси, євреї та інші», — додав голова УІНП.
