Про це повідомив адвокат Андрій Йосипов.
За його словами, рішення суду стало черговим поворотом у справі, щодо якої від початку року публічні заяви правоохоронців значно змінилися. Адвокат зазначив, що на початку року радниця з комунікацій ДБР Тетяна Сапьян у телемарафоні заявляла про викриття цілої «схеми з ухилянтами», яких нібито незаконно відправляли за кордон.
Також тоді ДБР поширювало інформацію про повну відсутність повідомлень від командира щодо правопорушень у підрозділі та про «масове СЗЧ». Проте в обвинувальному акті, підготовленому слідством, цих гучних звинувачень уже немає — слідчим не інкримінуються ані корупційні схеми, ані епізоди з ухилянтами.
Кількість епізодів, що розслідуються, за словами адвоката, зменшилася утричі порівняно з початковим повідомленням про підозру, а кваліфікацію змінено: замість умисної бездіяльності слідство розглядає недбале ставлення до служби щодо частини обставин.
Справу Рюмшина розглядають з січня 2025 року. Тоді суд узяв його під варту, визначивши початкову заставу у 90 мільйонів гривень, яку згодом було зменшено апеляційною інстанцією до 50 мільйонів.
Правоохоронці підозрюють колишнього командира у бездіяльності військової влади в умовах воєнного стану, стверджуючи, що він не реагував на правопорушення у підрозділі, включно з випадками самовільного залишення частини його бійцями. Частина СЗЧ, за даними слідства, відбувалася на території ЄС, де бригада проходила навчання. Сам Рюмшин провину заперечує.
Передісторія справи бере початок із затримання, яке 20 січня провели СБУ та Державне бюро розслідувань. Тоді правоохоронці затримали двох генералів та полковника, яких підозрюють у недбалості, через яку у травні 2024 року ворог зміг захопити частину Харківщини.
Низка медіа вказували, що йшлося про бригадного генерала Юрія Галушкіна, генерал-лейтенанта Артура Горбенка та полковника Іллю Лапіна. Паралельно розгорталося й розслідування щодо Рюмшина, яке нині перейшло до менш суворої кваліфікації та супроводжується суттєвими змінами у формулюванні обвинувачення.
