Про це повідомила Рівненська обласна прокуратура.

Слідством встановлено, що 34-річний чоловік, який працював у цеху господарського забезпечення Рівненської атомної електростанції, був завербований російськими спецслужбами для проведення підривної діяльності.

Використовуючи свій доступ до об’єктів, він проводив розвідувальні вилазки до периметра високовольтних ліній електропередач. Його головним завданням було забезпечення точності майбутніх обстрілів станції з боку окупаційних військ РФ.

Для реалізації злочинного задуму засуджений за вказівкою російського куратора придбав спеціальний GPS-трекер із сім-карткою мобільного оператора.

Чоловіка затримали «на гарячому» у травні 2025 року, коли він намагався встановити цей пристрій на одну з опор повітряної лінії електропередач. За задумом ворога, трекер мав передати точні координати об’єкта для наведення ракетного чи дронового удару, що могло призвести до масштабної техногенної катастрофи та знеструмлення цілих областей.

Окрім підготовки диверсії, колишній працівник АЕС системно збирав та передавав ворогу інформацію про військові підрозділи в місті Вараш.

Зокрема, він фіксував місця розташування, чисельність та рух українських підрозділів, які забезпечують безпосередню охорону та оборону атомної станції. Усі зібрані дані з можливістю ідентифікації на місцевості він пересилав через месенджери своєму контакту в спецслужбах країни-агресора.

Під час обшуку та затримання у фігуранта вилучили той самий GPS-трекер та смартфон, у якому містилося листування з російським агентом, що підтверджувало його злочинну діяльність.

На підставі зібраних Службою безпеки України доказів суд визнав чоловіка винним у підготовці диверсії в умовах воєнного стану, а також у незаконному поширенні інформації про переміщення ЗСУ.

Остаточним рішенням суду зраднику призначено покарання у вигляді 15 років позбавлення волі. Окрім тривалого терміну ув’язнення, вирок передбачає повну конфіскацію всього належного йому майна.

Суддя підкреслив, що дії засудженого становили пряму загрозу не лише національній безпеці, а й життю тисяч мирних громадян, які могли постраждати у разі успішної реалізації диверсії на ядерному об’єкті.