Про це повідомляє Yonhap.
Суд дійшов висновку, що оголошення воєнного стану 3 грудня 2024 року та подальші дії влади становили заколот. Це перше судове рішення, яке прямо підтвердило такий висновок.
За матеріалами справи, Хан Док Су запропонував тодішньому президенту Юн Сок Йолю скликати засідання уряду перед оголошенням воєнного стану, не заперечував проти цього рішення та фактично сприяв його реалізації. Зокрема, суд встановив, що він заохочував міністра внутрішніх справ виконувати накази щодо відключення води й електроенергії медіа, критичних до влади.
Призначене покарання виявилося суворішим за 15 років ув’язнення, яких вимагала команда спеціальної прокурорки. Окрім участі в заколоті, Хана визнали винним у наданні неправдивих свідчень, а також у тому, що після скасування воєнного стану він підписав відредаговану прокламацію, намагаючись надати їй легітимності, а згодом знищив цей документ.
Головуючий суддя зазначив, що Хан Док Су, маючи демократичну легітимність як прем’єр-міністр, був зобов’язаний захищати Конституцію, однак свідомо знехтував цим обов’язком, розраховуючи на успіх заколоту. Сам обвинувачений заперечував провину, стверджуючи, що не мав попередньої інформації про плани запровадження воєнного стану, не погоджувався з ними та не сприяв їх реалізації.
Суд узяв Хан Док Су під варту безпосередньо в залі засідань через ризик знищення доказів. Він став першим членом уряду Юн Сок Йоля, засудженим у справі про воєнний стан, а також першим колишнім прем’єр-міністром Південної Кореї, якого заарештували прямо в суді.
Очікується, що це рішення може вплинути на справу проти самого Юн Сок Йоля, якого обвинувачують у керівництві заколотом. Слухання у його справі завершилися минулого тижня, сторона обвинувачення вимагає смертної кари, а вирок мають оголосити 19 лютого.
