Про це повідомило Bloomberg.
Президент Реджеп Таїп Ердоган порушив питання про повернення зенітно-ракетних комплексів Росії під час нещодавньої зустрічі з Володимиром Путіним у Туркменістані. Попри те, що Кремль офіційно заперечує факт такої пропозиції, джерела видання стверджують, що Анкара активно шукає спосіб вийти з «пастки С-400», аби розблокувати стратегічне співробітництво зі США.
Головним мотивом для такого кроку є прагнення Туреччини повернутися до програми виробництва та закупівлі американських винищувачів п’ятого покоління F-35. Це питання вже було предметом обговорення під час вересневої зустрічі Ердогана з Дональдом Трампом у Білому домі. Американська сторона чітко дала зрозуміти: доки на турецькій землі розгорнуті російські радари, які потенційно можуть зчитувати дані про стелс-технології F-35, участь Туреччини в проєкті неможлива.
Оптимізму Анкарі додає позиція близького соратника Трампа, посла США в Туреччині Тома Баррака. На початку цього місяця він спрогнозував, що проблему С-400 може бути вирішено протягом найближчих чотирьох-шести місяців.
Відмова від російського озброєння дозволить не лише оновити авіапарк, а й скасувати болючі американські санкції проти турецької оборонної промисловості (CAATSA). Високопосадовці в турецькому МЗС вже висловлюють сподівання, що ці обмеження будуть зняті наступного року.
Історія з С-400 розпочалася майже десять років тому, коли Туреччина, розчарована відмовою США продати системи Patriot, звернулася до Москви. Цей крок став символом розриву Ердогана з союзниками після спроби перевороту 2016 року.
Однак сьогодні геополітична ситуація змінилася: Туреччина знову бачить себе ключовим елементом безпекової архітектури Заходу. Повернення систем Росії або їх передача під контроль третьої сторони може стати фінальною крапкою у багаторічній суперечці, що стримувала військовий потенціал Анкари.
