Про це повідомив головний науковий співробітник Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки полковник Олександр Заруба, повідомляє “Інтерфакс”.

Що Заруба розповів про модифікацію Shahed-136/”Герань-2″

“Кількість застосування саме цих безпілотних літальних апаратів зростає – аж до таких фактів, як нанесення удару по сховищу ліквідаційного ядерного палива в ніч на 7 червня”, – сказав він.

Полковник нагадав, що перше застосування Shahed-136 зафіксовано у вересні 2022 року. У жовтні 2022 року фіксується вже їх масове застосування. З липня 2023-го року було розгорнуто масове виробництво. На сьогодні практично виробництво ведеться в кількох місцях і в кількох модифікаціях, додав спеццаліст.

За його словами, виробники БПЛА використовують сучасну елементну базу, розширюють можливості польотного контролера щодо визначення просторового місцеположення з досить високою точністю. Водночас між 2022 і 2023 роками до сьогодні є відмінності в електронних компонентах.

“Виробник цих електронних блоків, цих компонентів, використовує електронні складові різних компаній, все більше тих, які базуються в Сполучених Штатах Америки. Разом з тим, присутні компоненти виробництва Японії, Тайваню, Німеччини, Китаю. І все більше спостерігається перехід на компоненти саме виробництва Китайської Народної Республіки”, – повідомив полковник.

Так, з середині 2023 року на безпілотному літальному апараті була встановлена ще чотирьохпатчова так звана СІАК-антена (або CRPA – Controlled Radiation Pattern Antenna) – це багатоканальна антена супутникової навігації – ІФ-У).

“На сьогодні ми фіксуємо 12-ти, 16-ти патчеві антени. Останні модифікації включають 4G модеми. Вони можуть використовувати українські СІМ-карти для коригування маршруту в реальному часі через мережу мобільного зв’язку. Використовують також і СІМ-карти іншого іноземного виробництва, інших мобільних апаратів”, – наголосив Заруба, відмітивши тенденцію до переходу на електронні компоненти виробництва Китаю.

За його даними, з початку 2025-го року до обладнання “Герань-2” в різних комплектаціях додалися: один, відповідно, або два модеми з СІМ-картами мобільних операторів, Mesh-модеми, антенні пристрої, які забезпечують передачу цієї інформації, мікрокомп’ютер Raspberry Pi. Також зустрічалися зразки із джерелом автономного живлення в вигляді павербанку і з відеокамерами. Тобто, противник намагається використати платформу “Шахед-136” в якості, в тому числі, для розвідки, для передачі відеоінформації, для передачі інформації щодо роботи засобів РЕБ.

Що Заруба розповів про інші БПЛА цього сімейства

Говорячи про реактивний Shahed 238/Герань-3, Заруба зазначив, що перше застосування зафіксовано в січні 2024 року.

“Конструкція і елементна база – розміри подібні до Герань-2. Головна відмінність – це турбореактивний двигун, аби збільшувати швидкість, ускладнити роботу протиповітряної оборони. Герань-3 є локалізованою версією іранського реактивного безпілотного літального апарату Shahed 238”, – сказав він.

За словами Заруби, у ньому використовується турбореактивний двигун. Також фіксується різкий зріст у 2026 році застосування саме реактивних шахедів, зокрема для ураження енергетичної інфраструктури України.

Ударний безпілотний літальний апарат Герань-4 своєю чергою має більш оптимізований планер, з більш тонкою кромкою крила, підвищеною міцністю. Використовує потужніший турбореактивний двигун тягою до 160 кг сили. У порівнянні з Герань-3, Герань-4 має кращі відповідні характеристики.

“Застосування таких Герань-3, Герань-4 свідчить про те, що противник намагається все швидше зробити БПЛА, все більше ускладнити роботу нашої протиповітряної оборони”, – підкреслив полковник.

Крім того, він нагадав, що був виявлений безпілотний літальний апарат Герань-5, який “представляє еволюцію російської лінійки баражуючих боєприпасів”. Заруба відмітив високу швидкість: до 600 км, збільшена бойова частина – 90 кг.

“Окупанти розробляють можливість запуску з літаків тактичної активації. Ці характеристики роблять його значно складнішою ціллю для протиповітряної оборони і дозволяють виконувати удари на глибину фактично до тисячі км”, – пояснив він.

У засобі серйозне електронне обладнання: 12-патчева CRPI-антена, польотний контролер, високошвидкісні 3G-4G модеми, модуль збору та обробки параметричних даних. ЗА даними спеціаліста, наявність модема з такими характеристиками може свідчити про те, що безпілотний літальний апарат, ймовірно, був обладнаний відеокамерами для передачі інформації.

Як зазначив Заруба, поява безпілотного літального апарату супроводжується низкою технологічних інновацій: турбореактивний двигун великої потужності, забезпечує перевагу в швидкості, можлива інтеграція із тактичною авіацією, що дає можливість розширити оперативний радіус та гнучкіше застосовувати даний тип боєприпасів.

“Поява Герань-5 свідчить про подальшу ескалацію технологічного протистояння і необхідність адаптації систем ППО до високошвидкісних, малорозмірних цілей”, – сказав він.

Зокрема він розповів, що 1 грудня 2025 року в Чернігівській області були виявлені фрагменти безпілотного літального апарату Герань-2 з зенітною ракетою Р-60. Противник проводить подальші пошуки для того, щоб вести практично протиповітряний бій між БПЛА і тими засобами, якими Україна намагається їх збивати.

Також зафіксовано застосування Герань-2 з ПЗРК “Верба”. Застосовується меш-модем для передачі інформації.

“Ці випадки поки що одиничні, але вони говорять про те, що Герань-2 використовує як платформу і розвиває її, намагається використовувати її для різних типів, для різних завдань, в тому числі для завдань боротьби з українськими літальними апаратами”, – додав Заруба.

Окремо він зазначив, що для ударів по логістичних маршрутах на дальність до 100 км та прикордонних містах може застосовуватися ударний БЛА “V2U”. Для перевантаження системи ППО противник застосовує хибні цілі: багатоцільовий БиЛА “Гербера” та “Пародія”.

Заруба акцентував на небезпеці ракет Х-101

Заруба зазначив, що Х-101, є досить старою ракетою, яка зазнала “потужної модернізації”.

“Оновлене радіопоглинаюче покриття корпусу для зменшення площ розсіювання. Тобто вони виявляються на меншій відстані, і ймовірність ураження їх зменшується. Використовує бортовий комплекс оборони під час польоту. Оснащена модулями для відстрілу хибних теплових цілей та дипальних відбивачів. Вмикається автоматично при виявленні роботи радарів протиповітряної оборони або під час підльоту до цілі. Також для того, щоб реалізувати системи радіоелектронної боротьби, дубльована система наведення”, – описав Заруба.

За його словами, аналіз уламків 2024-2025 років показав перехід від цивільних чипів загального призначення до спеціалізованих компонентів, які закуповуються через азійські країни, як правило. За рахунок зменшення об’єму паленого баку росіяни змогли наростити бойові частини і можливе встановлення двох бойових частин.

“Вага бойових частин збільшилася з 450 кг до близько 800 кг. Друга бойова частина може бути скинута або підірвана на висоті 100-200 метрів від цілі. Виробництво оцінюється в 40-50 одиниць на місяць. Відтак, зважаючи на останні удари, можна сказати, що практично атакують ракети, які вироблені кілька тижнів тому”, – розповів Заруба.

Крім того, в ДНДІ ВС ОВТ наголосили, що Росія нарощує використання модернізованих авіаційних бомб на базі авіабомб радянського зразка. Також зафіксовано застосування касетних авіабомб. Модернізація авіаційних бомб включає виготовлення керованих авіаційних бомб (КАБ) з використанням модуля УМПК; збільшення дальності та точності ураження; розроблення проміжних боєприпасів між КАБ та БПЛА.

Заруба додав, що російський військово-промисловий комплекс суттєво наростив потужності з виробництва засобів повітряного нападу.

Також агресор продовжує отримувати іноземні компоненти для виготовлення зброї.

“До 80-90% критичної мікроелектроніки – це виробництво компаній США, Тайваню, Японії, Швейцарії, Нідерландів, Німеччини. Це переважно компоненти подвійного призначення. Вони можуть використовуватися в цивільній галузі, можна використовувати військовій галузі. І закупаються через мережу посередників”. – заявив Заруба.

Західні ЗМІ раніше повідомили, що німецький оборонний гігант розглядає виробництво ракети «Фламінго».