Про це напередодні саміту ЄС у Брюсселі заявив прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер, пише Sky News.
Бельгійський прем’єр Барт Де Вевер під час виступу в парламенті визнав, що попри очікування неформального дедлайну, пропозиції Євросоюзу продовжують змінюватися.
За словами Де Вевера, ідея так званої «репараційної позики» для України супроводжується суттєвими юридичними, фінансовими та економічними ризиками й не містить достатніх гарантій для країн-членів ЄС.
«Запропонований механізм створює серйозні ризики та не дає надійних запобіжників», — наголосив він.
Позиція Бельгії: ризик має бути спільним
Прем’єр-міністр Бельгії вкотре підкреслив, що його країна не готова нести непропорційно високі ризики, пов’язані з використанням заморожених російських активів. Брюссель наполягає, що фінансова відповідальність у межах такої ініціативи має бути рівномірно розподілена між усіма державами-членами ЄС.
Окремо Де Вевер звернув увагу на відсутність міжнародного прецеденту для запропонованої схеми використання заморожених активів суверенної держави як застави для масштабного кредиту.
«Репараційний кредит»: останні оновлення
Раніше лідери Євросоюзу вже відкладали рішення щодо застосування заморожених російських активів як забезпечення для кредиту Україні обсягом орієнтовно 140 млрд євро. Вирішити це питання планують під час саміту Європейської ради, який вже стартує 18 грудня і завершиться 19 грудня.
Бельгія, на території якої зберігається значна частина цих активів, виступила одним із ключових опонентів ініціативи Єврокомісії. Країна застерігає від потенційних судових позовів і фінансових наслідків у разі відповідних кроків щодо російських коштів і вимагає колективної відповідальності всіх членів ЄС.
Згідно з концепцією Єврокомісії, російські активи не підлягали б конфіскації, а використовувалися б як застава. Передбачалося, що Україна почне повертати кредит лише після того, як Росія виплатить репарації.
Остаточний розмір позики, який наразі оцінюють у межах 130–140 млрд євро, мають визначити після оцінки фінансових потреб України Міжнародним валютним фондом на 2026–2027 роки.
Альтернативні сценарії та саміт ЄС
Напередодні саміту стало відомо, що Бельгія запропонувала Євросоюзу розглянути варіант застосування надзвичайних механізмів — зокрема випуск спільного боргу ЄС — як альтернативний шлях фінансування допомоги Україні.
Очікується, що питання «репараційної позики» стане одним із ключових пунктів порядку денного саміту 18–19 грудня, у якому також візьме участь президент України Володимир Зеленський.
Водночас зʼявилис дані, що ЄС наблизився до запуску «репараційної позики» для України і остаточне слово — за лідерами саме протягом цих двох днів.
