Про це вона повідомила в ефірі «Радіо Свобода».
За словами Гринчук, уряд та енергетики зробили максимально можливе, щоб підготувати систему до морозів та атак. З вересня тривали інтенсивні ремонтні роботи, завдяки чому країна увійшла в зиму з достатнім обсягом генерації. Проте активізація комбінованих ударів балістичними ракетами та дронами, що почалася наприкінці вересня, довела, що навіть найміцніші бетонні споруди мають свою межу.
Ексміністерка підкреслила, що фізичний захист і ППО — це компоненти, які працюють лише у зв’язці, адже зупинити балістику звичайним укриттям фактично неможливо.
Попри критику, Гринчук зауважила, що спеціальні споруди — так звані саркофаги — неодноразово рятували коштовне обладнання під час прямих влучань. Це дозволило уникнути повного блекауту в окремих регіонах, де руйнування могли бути тотальними.
Водночас вона наголосила, що наразі головним пріоритетом для держави має бути саме посилення неба, оскільки ворог постійно вдосконалює засоби нападу, намагаючись обійти пасивні перешкоди.
Окрему увагу в інтерв’ю було приділено питанню самостійності Гринчук як очільниці відомства. Вона рішуче заперечила будь-який вплив свого попередника Германа Галущенка на ухвалення рішень у міністерстві.
Експосадовиця заявила, що керувала процесами автономно і ніколи не отримувала жодних вказівок чи сценаріїв дій від колишнього міністра. Таким чином вона спробувала покласти край дискусіям про те, що Міненерго нібито залишалося в орбіті впливу старого керівництва після кадрових змін.
Зараз, коли Україна проходить пікові навантаження січня 2026 року, ці заяви додають розуміння того, з якими викликами стикалося керівництво галузі.
Гринчук резюмувала, що стійкість системи сьогодні — це результат щоденного ризику енергетиків, які працюють під обстрілами, проте без глобальної підтримки партнерів у сфері ППО втримати мережу в довгостроковій перспективі буде надзвичайно складно.
