Про це стало відомо з Телеграму Сергія Бескрестнова.
За словами Флеша, дані про запуски чи підготовку до них надходять від партнерів.
“Ніхто з нас не знає і не повинен знати, як вони отримують цю інформацію, але не треба бути надто розумним, щоб зрозуміти, що основним джерелом інформації є супутникове спостереження за точками запуску та система фіксації фактів запуску”, – зазначив він.
“Ракета долітає до Києва за 2-4 хвилини, тому час дуже обмежений. Будь-який збій системи призведе до затримки отримання інформації. Жодна система не може бути ідеальною, тому збої трапляються, і сигнал тривоги може запізнитися”, – пояснив Флеш.
Часто трапляється й протилежна ситуація – тривогу оголошують, а запуску так і не відбувається.
“Це відбувається тому, що супутники фіксують дії на пускових установках, які передують запуску ракет, а самих запусків з якоїсь причини може й не бути”, – розповів радник.
Він навів приклад із хибними тривогами щодо ракети “Орєшник”.
“Пам’ятаєте, скільки разів лунала хибна тривога по “Орєшнику”? Це так само розвідувальні супутники візуально фіксують активність на пусковій установці, але чи відбудеться запуск, чи ні – незрозуміло”, – додав Бескрестнов.
