Про це повідомив Денис Прокопенко.
За словами командира «Азова», під час складних перемовин у Маріуполі саме Алексєєв був старшим представником російської сторони. Він не лише усно гарантував дотримання Женевських конвенцій про поводження з військовополоненими, а й поставив свій підпис під відповідним документом.
Натомість реальність полону для захисників «Азовсталі» виявилася прямо протилежною: регулярні тортури, критичний брак медичної допомоги та навмисне доведення людей до виснаження голодом стали нормою, яку санкціонував у тому числі й цей генерал.
Денис Прокопенко наголосив, що «слово офіцера» Алексєєва — уродженця Вінниччини, який зрадив свою Батьківщину — виявилося нічого не вартим. Командир «Азова» впевнений, що навіть якщо генерал виживе після сьогоднішнього поранення, він більше ніколи не почуватиметься в безпеці.
Прокопенко підкреслив, що жоден воєнний злочинець, причетний до катувань українських військових, руйнування міст та викрадення дітей, не зможе уникнути відповідальності, і «одного дня справу буде доведено до кінця».
Замах на Володимира Алексєєва стався вранці 6 лютого 2026 року в елітному житловому будинку на Волоколамському шосе в Москві. Невідомий, який потрапив до під’їзду під виглядом кур’єра, відкрив вогонь по генералу, коли той виходив із квартири, щоб їхати на роботу.
Нападник тричі вистрілив у спину офіцеру, а коли той спробував чинити опір — поранив його в груди. Наразі генерал перебуває в реанімації у важкому стані, одна з куль зачепила життєво важливі органи.
Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров уже встиг назвати цей напад «терактом» і звинуватити в ньому Україну, заявивши, що Київ нібито намагається зірвати поточні переговорні процеси.
Водночас у російських пабліках обговорюють версію про внутрішні розбірки в Міноборони РФ, оскільки Алексєєв був куратором багатьох приватних військових компаній та мав складні відносини з іншими силовими структурами після заколоту Пригожина.
