Про це він розповів у інтерв’ю Tribuna.ua.
За словами Гераскевича, практика бойкоту вже довела свою ефективність у 2022 році. Тоді загроза бойкоту з боку інших команд вплинула на рішення недопустити російських спортсменів до змагань. Водночас, нині ключовим механізмом може стати санкційна політика.
“По-перше, бойкот – це опція, яка спрацювала у 22-му році. Я нагадаю, що коли почалося повномасштабне вторгнення, саме в ті дні починалися Паралімпійські ігри, і тоді саме бойкот вирішив долю російських спортсменів, які не були допущені тоді на змагання”, — сказав спортсмен.
Він нагадав, що президент України Володимир Зеленський нещодавно розширив санкційний список, включивши до нього представників спорту держави-агресорки за петицією активістів. Гераскевич підкреслив, що такі заходи мають не лише символічний ефект: існують прецеденти, коли санкції блокували участь спортсменів у міжнародних турнірах через заборону на в’їзд.
“Є реальний кейс із санного спорту в Латвії, де міністерка закордонних справ просто не допустила спортсменів у країну, і вони не змогли взяти участь у змаганнях. Наше завдання – ці внутрішньоукраїнські санкції вивести на міжнародний рівень і заборонити цим спортсменам в’їзд на територію ЄС, на територію країн”, — зазначив він.
Гераскевич наголосив, що завдання України — поширити внутрішні санкції на міжнародний рівень, щоб незалежно від позиції Міжнародного олімпійського комітету, російські та білоруські спортсмени фізично не змогли прибути на ігри.
Він також підтвердив намір долучатися до подальшої кампанії санкційного тиску та висловив сподівання на підтримку з боку української влади. Гераскевич наголосив на важливості не дозволяти використовувати спортивні майданчики для політичного впливу країни-агресорки.
На зимових Паралімпійських іграх у Мілані та Кортіні шість російських і чотири білоруські спортсмени зможуть виступати під прапорами своїх країн. У відповідь на це українські посадовці не братимуть участь у Паралімпіаді-2026.
