Публікація швидко набрала популярності й викликала хвилю відгуків. У коментарях десятки людей поділилися схожими історіями про цю ж бібліотеку: від відмови допомогти знайти потрібні матеріали до відвертого хамства у спілкуванні. Деякі користувачі зазначали, що через таку атмосферу вони більше не хочуть повертатися до закладу, навіть попри його статус головної наукової бібліотеки країни.
На тлі критики українського закладу багато коментаторів навели приклади бібліотек інших країн. Вони розповідали про сучасні публічні бібліотеки у Європі, США та Азії, які працюють не лише як місця для досліджень, а й як культурні та туристичні об’єкти. Там відвідувачі отримують комфортні умови, привітне ставлення персоналу та доступ до інтерактивних сервісів.
Особливо часто згадували бібліотеки, які стали архітектурними пам’ятками та туристичними атракціями — наприклад, Королівську бібліотеку Данії у Копенгагені чи бібліотеку Осло в Норвегії. Користувачі наголошували, що такі заклади приваблюють не лише дослідників, а й туристів, створюючи позитивний імідж країни.
Дискусія у Threads показала, що для багатьох українців бібліотека Вернадського асоціюється з бюрократією та непривітністю, а не з відкритістю й культурним розвитком. Хоча заклад має величезний потенціал — він володіє унікальними фондами та є одним із найбільших сховищ знань у Східній Європі.
