Місце кукурудзи у сівозміні
Традиційно кукурудзу вирощують в польових, кормових і спеціалізованих сівозмінах, трохи рідше її висівають на постійних ділянках як єдину культуру. Примітно, що корисні попередники для неї є різними, залежно від ґрунтово-кліматичних умов вирощування.
Так, в південній степовій смузі України головна користь попередника залежить від його впливу на забезпечення ґрунту вологою. У цих районах глибокі горизонти ґрунту сильніше всіх висушують соняшник, суданка, цукровий буряк та багаторічні трави. Тому вирощувати кукурудзу на тих полях, де росли ці культури, не рекомендується.
Домогтися високої врожайності кукурудзи на півдні можна при посіві насіння після таких попередників, як озима пшениця та ярі колосові культури. Сіяти кукурудзу після цукрового буряка можна лише в роки з достатніми запасами продуктивної вологи в ґрунті навесні.
А ось для отримання високого врожаю в лісостеповій зоні інтенсивна технологія вирощування кукурудзи в домашніх умовах чи на зерно повинна включати розміщення посівів після таких культур, як цукровий буряк, зернобобові, озимі та ярі колосові.
На земельних угіддях Полісся одними з найкращих попередників вважаються озимі, картопля, горох, цукровий буряк, люпин і багаторічні трави.
Обробка ґрунту під посіви кукурудзи
Попередня обробка ґрунту націлена в основному на знищення бур’янів, перш за все багаторічних. Для цього 2–3 рази проводять дискування поля на різну глибину (або лущення плугом), якісну оранку і передпосівну підготовку ґрунту навесні. Своєчасне виконання цих робіт сприяє знищенню однорічних (40%) і коренепаросткових бур’янів (70%).
Також досить дієвим проти бур’янів є застосування гербіцидів. Їх можна внести у ґрунт за допомогою спеціальних комбінованих ґрунтообробних агрегатів, які здатні за один прохід по полю одночасно виконати подрібнення, вирівнювання і коткування ґрунту.
Правильно підготовлена до посіву кукурудзи ділянка повинна мати рівну поверхню і оптимальне насіннєве ложе. Також важливо, щоб грудок фракцією 10–50 мм було близько 80%.
Що стосується передпосівного удобрення ґрунту, воно має важливе значення для досягнення хорошого результату. Сьогодні сучасна технологія вирощування кукурудзи пропонує безліч різних органічних і мінеральних речовин, які вкрай необхідні вимогливій до живлення кукурудзі.
Так, при дефіциті поживних елементів, особливо азоту, значно знижується урожай зерна і зеленої маси, а надмірна кількість цього елемента у ґрунті затягує терміни дозрівання. Тому потрібно з усією серйозністю підходити до норм внесення добрив і розраховувати їх дози за допомогою балансового методу із урахуванням особливостей ґрунту і клімату. Детальніше про добрива, їх види та особливості застосування можна почитати тут https://ferm.in.ua/.
Основний захід з удобрення ґрунту часто проводять одночасно з оранкою на зяб. Для цих цілей використовують фосфорно-калійні туки і органічні речовини, а також 1/2 норми добрив на основі азоту (в аміачній формі). Внесення другої частини азоту доцільно проводити під першу культивацію або в якості підгодівлі під час першої або другої обробки міжрядь.
Технологія вирощування кукурудзи на зерно включає застосування таких важливих елементів живлення як бор, марганець і цинк, які також позитивно позначаються на формуванні високого врожаю. Так, бор є високоефективним на вапнованих ґрунтах, марганець — на вилужених чорноземах і сірих лісових ґрунтах, цинк — на чорноземах і піщаних ґрунтах. Мідьвмісні добрива зазвичай використовують для застосування на полях, де переважають торфові ґрунти.
Передпосівна підготовка насіння кукурудзи
Багато господарств здійснюють особливу підготовку насіння перед посівом: зерно відокремлюють від качанів, очищають, калібрують, просушують і протруюють спеціальними фунгіцидами, що перешкоджають зараженню насіння грибними та іншими небезпечними інфекціями.
Також дуже важливо провести калібрування насіння — розділити його на групи, відповідно до розмірів фракцій. Цей агроприйом дозволяє точно розрахувати норми висіву насіння і забезпечує рівномірність посівів.
Іноді, щоб підвищити схожість зерна і стійкість рослин до несприятливих факторів на ранніх етапах вегетації, перед посівом насіння піддають повітряно-тепловому обігріву.
Посів насіння кукурудзи
Численними науковими дослідженнями встановлено, що найоптимальнішим для посіву кукурудзи є період, коли ґрунт на глибині закладання насіння прогрівається до 10–12 °С. При занадто ранньому або пізньому посіві кукурудзи врожай зерна значно знижується. Так, якщо посіяти насіння у ґрунт, прогрітий до температури 8–10 °С, цвітіння волоті настане раніше, ніж при пізніх посівних роботах. Крім того, рання сівба дозволяє рослинам раціонального використання ґрунтові запаси вологи і певною мірою зменшує ризик негативного впливу посухи у важливі фази розвитку рослин протягом усього вегетаційного періоду.
У разі запізнення з посівом врожайність ранньостиглих і середньоранніх сортів кукурудзи практично не змінюється, однак пізньостиглі гібриди набагато краще реалізують свій генетичний потенціал, якщо їх висівають при прогріванні ґрунту до 8–10 °С, ніж при пізній сівбі.
При ранньому посіві потрібно також звертати увагу на рівень холодостійкості обраного виду кукурудзи і проводити необхідні заходи для захисту насіння при його підготовці — обробляти посівний матеріал фунгіцидними протруйниками, мікроелементами, регуляторами росту та ін.
Щоб гарантовано отримати дружні сходи, багатьма фермерами застосовується технологія вирощування кукурудзи в Україні, при якій враховується наявність продуктивної вологи в посівному шарі ґрунту. Запаси вологи під час сівби культури в шарі 0–10 см є недостатніми при її утриманні в кількості 7–8 см, задовільними — 9–13 см, кращими — 14–15 см і більше. При запізненні з проведенням посівних робіт відбувається непродуктивна втрата вологи з посівного шару ґрунту. Випаровування вологи в лісостеповій зоні становить 1,0 м³/га, в степовій — 1,3 м³/га води на добу.
Що стосується глибини загортання насіння кукурудзи, вона визначається фізико-механічними властивостями ґрунту, його волого- і температурним режимом. Оптимальна глибина загортання насіння кукурудзи при посіві на важких суглинних ґрунтах становить 4–5 см, на легких суглинних — 5–6 см, на чорноземних — 5–7 см, а на супіщаних — 6–8 см.
Догляд за посівами кукурудзи
Незалежно від того, використовується технологія вирощування кукурудзи на зерно чи на силос, догляд за рослинами повинен бути регулярним і ретельно продуманим. Своєчасно проведені агроприйоми створюють сприятливі умови для отримання дружних сходів, дозволяють утримувати посіви в чистому від бур’янів вигляді, а також сприяють збереженню вологи в кореневмісному і орному шарах землі.
Отже, через 4–5 днів після посіву насіння кукурудзи потрібно провести досходове боронування зубовидними боронами при швидкості руху машини 5–6 км/год. Коли рослини сформують 3–5 справжніх листків, можна провести обробку спеціальним гербіцидом.
Протягом вегетаційного періоду необхідно прополювати міжряддя і вносити добрива. В першу чергу обробляють поля, засмічені рожевим і жовтим осотом. Рекомендована глибина першої обробки — 10–12 см, другої — 6–8 см.
Під час останньої обробки ефективно проводити підгортання рядків кукурудзи. Цей агроприйом стимулює утворення додаткових коренів, а також знищує бур’яни у захисній зоні рядка.
Доцільно проводити й регулярні підгодівлі посівів, щоб поліпшити умови зростання рослин та підвищити врожайність культури.
На ґрунтах з достатньою кількістю вологи рекомендується вносити азотовмісні добрива. Для цього найкраще використовувати метод розкидання за допомогою спредерів (лійок). У посушливих регіонах такий спосіб буде раціональним лише в тому випадку, якщо для внесення азоту застосовується технологія вирощування кукурудзи на крапельному зрошенні. Це пов’язано з тим, що кукурудза засвоює тільки ті внесені поживні речовини, які розчинилися у воді та стали доступними для кореневої системи рослин.
Збирання врожаю кукурудзи
Головна відмінність збирання врожаю кукурудзи від збору інших зернових культур полягає у наявності міжрядь. Самий часто використовуваний спосіб збирання кукурудзи — пряме комбайнування. При цьому, щоб знизити втрати врожаю, замість класичної жатки комбайна використовується спеціальна кукурудзяна приставка.
Перед прибиранням кукурудзи скошують краї і розбивають поле на ділянки. Збір врожаю проводять так, щоб висота зрізу стебла була мінімальною (8–10 см). Роботу збиральної техніки організовують тільки груповим способом.
Коли технологія вирощування кукурудзи цукрової передбачає збір кукурудзи на зерно, до збиральних робіт приступають в кінці фази воскової стиглості і закінчують не пізніше, ніж за 10–15 днів. Затягування і запізнення з термінами збирання може спричинити великі втрати врожаю. Так, в разі збирання кукурудзи протягом 10 днів втрати зерна в середньому становлять 2,4%, протягом 15 днів — 8,0%, 20 днів — 18,8%.
Збирання кукурудзи з обмолотом зерна проводиться при вологості зерна 30% і нижче.
