Про це повідомляє Euractiv, із коментарями фахівців Національного антикорупційного органу Італії (ANAC) та Європейської прокуратури (EPPO).
Італія стала найбільшим одержувачем коштів з Європейського фонду після пандемії COVID-19 — понад 200 мільярдів євро. Та замість економічного зростання країна стикається з іншим викликом: зловживаннями, схемами й мафіозною інфільтрацією в держзакупівлі. За словами глави ANAC Джузеппе Бузіа, 98% державних контрактів укладаються без конкурсу — завдяки процедурі “прямих призначень”, дозволених на суми до 140 тисяч євро. Більше того, масове розбиття контрактів під поріг тендерів свідчить про системне уникання контролю.
Професор Альберто Ваннуччі з Пізанського університету наголошує: мафія змінила тактику. Вона більше не стріляє, а підкуповує — через договори, консультації та компанії з бездоганною бухгалтерією. Злочинні мережі вже проникли далеко за межі Півдня — до місцевої влади, держорганів і бізнесу по всій країні. З 1991 року понад 400 муніципалітетів були розпущені через зв’язки з мафією.
Попри це, уряд, зокрема віцепрем’єр Маттео Сальвіні, заспокоює: мовляв, усе під контролем. Але опозиційні депутати, зокрема сенаторка Енца Рандо, вважають інакше: держава послаблює антикорупційне законодавство, що загрожує поверненням до старих схем. Італія вже лідирує в ЄС за кількістю розслідувань щодо зловживань із відновлювальними фондами — 228 із 307 загальноєвропейських справ.
На тлі цього експерти вимагають більше прозорості: відкриття інформації про реальних власників компаній, жорсткіші правила лобізму та обов’язкові перевірки на конфлікти інтересів. Адже сьогодні корупція в Італії — це не гучні справи, а тиха, непомітна руйнація системи зсередини.
Якщо Італія не змінить курс, замість відбудови вона отримає лише підручник із того, як вкрасти 200 мільярдів — офіційно й посеред білого дня.
Нагадаємо, що Італія повністю підтримує зусилля Євросоюзу щодо припинення імпорту російського газу до 2027 року. Таку заяву зробив італійський міністр енергетики Пічетто Фратін та додав, що будь-які рішення Риму щодо збільшення імпорту СПГ зі Сполучених Штатів Америки залежать від приватних покупців.
