Про це повідомляє «Вечірній Київ».

Для кого був створений проєкт

У столичному просторі «Цінності» дружини, матері, діти та рідні військових долучилися до спільного приготування пирога. Серед учасників були родини захисників, які нині воюють, перебувають у полоні, вважаються зниклими безвісти або загинули.

Організатори зазначають, що захід мав не лише кулінарну, а й підтримувальну мету — дати людям можливість побути серед тих, хто розуміє їхні переживання та досвід.

Пиріг із калиною для родин захисників

Організатором заходу стала громадська організація «Жінки ТРО», яка опікується родинами військовослужбовців. За словами представниці організації Марини Богуш, рух об’єднує 35 бригад тероборони та понад дві тисячі родин.

«Ми проводимо різні заходи задля того, щоб підтримати моральний дух родин, не дати їм здатися і підняти їхню віру в повернення героїв», — зазначає Богуш.

У межах ініціативи учасники долучилися до всеукраїнського руху «Пиріг Незалежності», який триває третій рік. Для конкурсу вони готували автентичний тертий пиріг із калиною, присвячений українським добровольцям.

Замішувати тісто для конкурсної випічки доручили матерям військових, які зникли безвісти або перебувають у полоні.

Випічку оцінюватиме спеціальна комісія за рецептурою, автентичністю та смаковими якостями. У подальших планах організаторів — ярмарок у центрі Києва із залученням ветеранів та збором коштів на потреби родин військових.

«Хліб ЗСУ»: ветеран продовжує пекти для військових

Серед учасників заходу був ветеран із позивним «Гурман» — Володимир, який переїхав до Києва з Миколаєва.

Випікати хліб він почав у травні 2022 року під час бойових дій на Миколаївщині. Разом із побратимами вони відновили роботу зачиненої пекарні та почали готувати хліб для військових.

Спочатку випічку передавали своїм підрозділам, згодом — сусіднім військовим частинам і на блокпости. Пізніше асортимент розширили до семи видів хліба, біляшів та коржів. Частину продукції продавали, щоб купувати пальне для військових.

Після поранення під Бахмутом та реабілітації Володимир продовжив випікати вдома в Києві. Нині він передає хліб до військових госпіталів та готує його для побратимів.

Бісероплетіння як спосіб підтримати себе

Учасниці заходу також ділилися способами, які допомагають переживати складні періоди.

Тетяна з Лютіжа почала займатися бісероплетінням після того, як її син зник безвісти. За її словами, робота з бісером допомогла впорядкувати думки та повернутися до звичного ритму життя:

«Сидиш, вираховуєш бісеринки, рахуєш крок — і вже немає такого песимізму».

Згодом вона навчила цьому захопленню подругу Тамару з Димера. Жінки познайомилися під час акцій на підтримку родин зниклих безвісти.

У родині Тамари також сталася трагедія: її старший син загинув в АТО у 2015 році, молодший зник безвісти у 2023-му, а через рік помер чоловік.

Тепер жінки регулярно збираються разом, спілкуються та плетуть прикраси з бісеру — силянки й гердани.

Калина як символ родинної пам’яті

Ідею випікати пиріг із калиновою начинкою для проєкту запропонувала волонтерка та медикиня Ірина Солошенко.

Вона розповіла про сімейний рецепт, який зберігався в її родині. За її словами, батько народився на Черкащині, а бабуся під час голоду 1956 року готувала пиріжки з доступного борошна та калини.

Згодом цей пиріг щороку пекли вже для онуків, щоб зберегти пам’ять про сімейну історію. Калина в цій традиції стала символом України та роду.

Ірина Солошенко наголошує, що для людей, які втратили близьких або дім, особливо важливо мати можливість спілкуватися з тими, хто переживає подібний досвід.

Під час заходу учасники також приготували випічку з різними начинками для спільного чаювання. За словами організаторів, саме спільний стіл став одним із головних просторів для спілкування та взаємної підтримки.

Говорили про Пересопницьке Євангеліє

Окрім кулінарної частини, організатори підготували просвітницьку програму.

Учасникам розповіли про історію створення та значення Пересопницького Євангелія — однієї з найвідоміших пам’яток української культури.

Голова Міжнародного жіночого руху «За сімейні цінності» Наталія Федорчук розповіла про історію рукопису та людей, завдяки яким він був створений.

Організатори зазначають, що такі зустрічі мають допомагати зберігати історичну пам’ять, підтримувати родини захисників і створювати простір для нових традицій та взаємодопомоги.

Читайте також: