Про це повідомив прем’єр-міністр Казахстану Олжас Бектенов, передає The Moscow Times.
Початково будівництво об’єктів, вартістю $2,7 млрд, мало здійснюватися за домовленостями з Росією. Проте, як зазначив Бектенов: «Поки ми не отримали точної інформації про надання гарантованого здешевленого фінансування з російської сторони, тому в Кокшетау ми вже почали самотужки будувати, не звертаючись ні до кого».
Прем’єр-міністр додав, що щодо двох інших ТЕЦ – у Семеї та Усть-Каменогорську (потужністю по 360 МВт, у Кокшетау – 240 МВт) – Казахстан наразі очікує відповіді від російської сторони.
«Якщо найближчим часом відповіді не буде, теж розглядатимемо варіанти самостійної реалізації цих проєктів», – заявив Бектенов, підкресливши, що довго чекати влада не може, оскільки «потрібні й тепло, і електроенергія».
Домовленість про будівництво ТЕЦ на території Казахстану була укладена в листопаді 2023 року під час візиту президента РФ Владіміра Путіна до країни. Згідно з договором, фінансування проєкту мали забезпечувати російські банки, надаючи кредити терміном на 15 років.
Однак наприкінці травня заступник прем’єр-міністра Казахстану Роман Скляр вже повідомляв про труднощі у фінансуванні проєкту.
«Існує проблема щодо субсидування процентної ставки за обладнанням, тому ми зараз продовжуємо переговори, коли це питання вирішиться. Інвестор може змінитись, звичайно, якщо Росія не виділить коштів», – сказав він тоді.
Згодом заступник голови Міненерго Казахстану Бахитжан Ільясов повідомив, що пошук інвесторів ще триває. За його словами, Астана може залучити для цього енергетичні компанії з Китаю та Південної Кореї.
Нагадаємо, у ЄС занепокоєні тим, що Росія активізує використання в Україні хімічної зброї.
