Про це очільник міста повідомив у соцмережах.

У порівнянні з першою версією документа попередню вартість заходів у 67 млрд грн зменшили вдвічі. Оптимізація відбулася на підставі реальної оцінки ресурсів, визначення пріоритетів, а також фахової деталізації й підготовки проєктів до виконання.

Наразі загальна вартість складає 37 млрд грн, з яких 31 млрд грн — це кошторис заходів та проєктів загальнодержавного значення.

На старті роботи з Планом Київ погодився взяти на себе підвищене фінансове навантаження у порівнянні з іншими регіонами. Пропорція фінансування визначена як 50/50 між державою та містом. Вартість робіт, покладених на місто, сягає понад 17 млрд грн. Окрім цього, через виняткову специфіку столиці до міської частини плану додатково включили проєкти відновлення пошкоджених енергооб’єктів, енергостійкості житла та соціального сектору. Через це сума фінансування для Києва зросла до 22 млрд грн.

Для забезпечення фінансування Київ використовує механізми кредитування та залучив 5,2 млрд грн, зокрема кошти міжнародних партнерів за сприяння Офісу Президента України. На сьогодні для реалізації плану місто акумулювало понад 10 млрд грн, а надалі додавати кошти планується за рахунок кредитування та перерозподілу міського бюджету.

Першочерговим завданням для старту опалювального сезону є відновлення пошкоджених енергооб’єктів. Наразі рівень виконання робіт становить 65%, а необхідний план робіт мають намір виконати до початку опалювального сезону.

Заходи з підготовки та будівництва за окремими напрямками:

  • Інженерно-технічний захист ІІ рівня: загальна вартість становить 6,6 млрд грн. Місто самостійно виконує роботи на 16 елементах (середній відсоток виконання — 66%), а Агентство відновлення працює на 26 елементах.
  • Електромережі та обладнання: на ремонт електрообладнання в житлових будинках місто спрямувало 800 млн грн. Паралельно компанія ДТЕК замінює зовнішні електромережі та посилює підстанції на 120 обʼєктах.
  • Мобільні котельні та генератори: за дорученням уряду столиці передають 12 котелень та 10 потужних генераторів. Також збільшується кількість опорних пунктів обігріву та розроблено план дій міських служб для допомоги маломобільним групам киян.
  • Енергостійкість житлового сектору: за міськими програмами понад 2 000 будинків у столиці вже виконали заходи з енергостійкості. На цей напрямок передбачено майже 500 млн грн. Також зміцнюються 21 опорна лікарня та соціальні заклади міста.
  • Когенерація: заходи виконуються містом самостійно з планом 200 МВт до кінця року. Обладнання завезене й монтується, а близько 57,6 МВт електроенергії вже подається в загальну мережу країни.
  • Резервне живлення водопостачання: роботи виконуються містом без державного фінансування. Із запланованих 40 МВт побудовано 3 дизельних електростанції потужністю 16,7 МВт, завершити всі потужності планують до кінця року.

Будівництво системи резервного теплопостачання

Найбільш складною частиною Плану стійкості столиці є побудова системи резервного теплопостачання. У масштабах Києва тільки заміщення ТЕЦ становить 2,1 ГВт.

Виходячи з визначеної пропорції фінансування 50/50, місто вже законтрактувало обладнання та розпочало роботи на об’єктах загальною потужністю понад 1000 МВт. Водночас Агентство відновлення працює над об’єктами потужністю 564 МВт.

Читайте також: Тепло для Лівого берега: замість знищеної ТЕЦ-4 у Києві збудують 5 нових станцій