Про це повідомляє «Financial Times» (FT), посилаючись на лист Урсули фон дер Ляєн до урядів країн-членів ЄС.
У документі фон дер Ляєн наголосила, що Україні на найближчі два роки потрібно 135,7 млрд євро, щоб покрити свої оборонні та фінансові потреби.
Президентка Єврокомісії виклала три можливі варіанти фінансування:
- Використання заморожених російських активів (позика у розмірі 140 млрд євро, запропонована Комісією).
- Національні гранти (двосторонні).
- Новий спільний борг ЄС.
Як зазначають журналісти FT, лист спрямований на посилення тиску, щоб уряди країн погодилися на так званий «репараційний кредит» у розмірі 140 млрд євро. Цю пропозицію досі блокує Бельгія через побоювання юридичних та фінансових наслідків. При цьому «ні двосторонні гранти, ні додатковий спільний борг ЄС «не є прийнятними варіантами для більшості держав-членів».
Близько 190 млрд євро активів російського Центрального банку зберігаються у бельгійському депозитарії Euroclear. Бельгія звернулася до інших країн ЄС із проханням поділити ризики та врахувати активи, заморожені також в їхніх державах.
Згідно із запропонованою схемою:
- Euroclear інвестуватиме російські цінні папери, термін погашення яких настає, у спеціальну кредитну лінію ЄС.
- На цій основі ЄС надасть Україні «кредит з обмеженим регресом», що означає, що Київ повинен буде повернути його лише за умови, якщо Росія почне виплачувати воєнні репарації.
Щоб заспокоїти Бельгію та підготувати ґрунт для укладення угоди до кінця року, фон дер Ляєн пообіцяла розглянути «додаткові правові гарантії», включно з можливістю розподілу витрат на міжнародні судові процеси між іншими державами-членами. Однак вона визнала, що «ризики не можна повністю усунути» і «не можна виключати потенційні побічні ефекти, в тому числі для фінансових ринків… якщо позика на відшкодування буде неправильно сприйнята іншими як конфіскація» російських активів.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер закликав використовувати також російські активи, заморожені в інших європейських країнах. У Франції, наприклад, заморожено близько 19 млрд євро, які здебільшого зберігаються в комерційних банках. Фон дер Ляєн висловила готовність «розширити» схему на активи, що зберігаються в комерційних банках в інших частинах ЄС, що «збільшить загальну максимальну суму приблизно до 210 млрд євро».
Президентка Єврокомісії також наголосила, що ризики можна зменшити, якщо до ініціативи приєднаються країни поза ЄС. За межами ЄС у країнах G7 заморожено ще 42 млрд євро російських активів. Велика Британія та Канада вже заявили, що вивчають можливість застосувати подібний механізм, а США тримають приблизно 5 млрд доларів, і Японія — близько 33 млрд доларів.
Люксембург є однією з країн, яка не поспішає використовувати заморожені російські активи, посилаючись на чинний інвестиційний договір з Росією, який може спричинити судові позови (подібний договір має і Бельгія). Фон дер Ляєн рекомендувала державам-членам ЄС «вийти з відповідних двосторонніх інвестиційних угод», щоб зменшити юридичні ризики.
