Про це прем’єр-міністерка Литви Інга Ругійнене заявила під час спілкування з журналістами 22 квітня.
Вона заявила, що подібні твердження «не мають жодних передумов».
«Сьогодні хочу сказати, що ми вкладаємо значні фінансові ресурси в оборону, ми є членами альянсу НАТО… і сьогодні, безумовно, немає жодних сигналів», — наголосила Ругійнене.
Водночас вона додала, що Литва, враховуючи сусідство з Білоруссю, готова протидіяти гібридним атакам та провокаціям, для чого країна постійно адаптує свої стратегічні плани.
Оцінка естонської розвідки
Аналогічну позицію висловив і глава МЗС Естонії Маргус Цахкна. За його словами, заяви офіційного Києва про підготовку РФ до нападу на Балтію «не відповідають оцінкам естонської розвідки».
«Ми не бачимо, щоб Росія концентрувала свої війська або взагалі якимось чином готувалася до військового нападу на НАТО або країни Балтії — скоріше навпаки. Росія перебуває не в дуже сильній позиції на українському фронті, а також в економічному плані», — пояснив міністр, додавши, що подібні публічні заяви «ніяк не сприяють співпраці».
Контекст заяв президента України
Нагадаємо, що під час інтерв’ю для телемарафону «Єдині новини» Володимир Зеленський припустив, що Росія може провести велику мобілізацію для здійснення паралельного наступу, зокрема на країни Балтії. Свою думку президент обґрунтував тим, що ці держави, на його погляд, «не готова до сильного протистояння, просто тому, що вони маленькі».
Ця теза стала розвитком низки нещодавніх міркувань президента щодо планів Кремля. Зокрема, у квітні Зеленський також пов’язував можливе блокування Telegram у РФ із підготовкою «непопулярних рішень», як-от ескалація війни чи мобілізація. Однак варто зазначити, що ще наприкінці березня глава держави висловлював сумнів у тому, що Росія найближчим часом наважиться на загальну мобілізацію, вказуючи на відсутність повної інформації та підтверджень таких намірів.
