Відповідні роз’яснення надали у КМДА відповідь на запит КиївMedia.

У КМДА уточнюють, що у зв’язку із похолоданням комунальне підприємство «Київтеплоенерго» збільшило температурні параметри теплоносія на теплоджерелах (теплоелектроцентралях та котельнях) згідно з температурним графіком, що базується на температурі повітря. Для забезпечення зростаючого попиту на тепло та електроенергію підготовлені енергоблоки на ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6.

Щоб забезпечити стабільну роботу київської централізованої системи теплопостачання в морозні дні, підприємство провело додаткові обстеження обладнання, контрольні заходи щодо перевірки роботи теплопунктів і теплокамер. У посилений режим роботи переведений персонал 35 аварійно-відновлювальних бригад (загалом  – 1130 працівників).

“Однак слід розуміти, що централізована система теплопостачання, яка працює в столиці, одна з найбільших у Європі. Вона налічує понад 2700км теплових мереж, якими транспортується тепло від ТЕЦ, станцій теплопостачання, котелень тощо. Тобто це надзвичайно потужна система й досить інертна система, що працює за єдиним температурним графіком в масштабах міста і не впливає на оперативну зміну температури в кожному будинку індивідуально”, – йдеться в повідомленні.

Відповідно до чинних санітарних норм, температура в квартирі в житлових приміщеннях повинна бути в межах 18 градусів, у кутових кімнатах – у межах 20 градусів. Якщо температура менша, споживач має право написати скаргу.

“Необхідно звернутися до теплопостачальної організації, яка надає послуги. Але заміряти слід не батареї, а температуру повітря в кімнаті, зачинивши вікна і двері. Крім того, слід враховувати стан житла – вікон, дверей, стін, відсутність незаконного перепланування з втручанням у систему теплопостачання, що часто стає причиною недогрівів”, – роз’яснюють в КМДА.

Безперечно, кожен мешканець має право підвищити комфорт власного житла і підвищити температуру в кімнатах. Але для цього варто враховувати чи є така технічна можливість в будинку  і чи розділяють цю потребу сусіди.

“Для того, щоб оперативно змінювати температуру теплопостачання в будинку, необхідно встановити в будівлі індивідуальний тепловий пункт (ІТП). ІТП – це комплекс інженерного обладнання з погодним регулюванням, який досить оперативно реагує на зміну погоди і подає рівно стільки тепла, скільки потрібно для обігріву будинку до потрібних температур. Робота теплопункту дає змогу, залежно від погоди, чи не удвічі зменшити споживання тепла”, – додали в КМДА.

Після встановлення теплового пункту варто замислитись про заміну вікон та дверей, утеплення фасаду, покрівлі тощо. Усі ці роботи необхідно виконувати з сусідами на рівні будинку.

“Більше тисячі будинків столиці вже провели частково або комплексно такі роботи і вже зараз при комфортній температурі в квартирах сплачують вполовину менше. Так, жителі будинку на вулиці Закревського, 85 за листопад сплатили лише 11,5 гривень за квадратний метр опалювальної площі. Тобто родина в двокімнатній квартирі в 50 квадратів заплатила лише 575 гривень за опалення”, – резюмують в КМДА.

Як же встановити таке обладнання і домовитись із сусідами? У Києві для цього діють  дві спеціальні програми співфінансування – «70/30%» та «Капремонти». За їх умовами місто оплачує щонайменше 70% вартості робіт і лише 30% або й менше – збирають люди. Деталі на сайті Школи обізнаного киянина – https://shkolakyjan.info/

Фото: піксабей