Кулеба про удари РФ по енергообʼєктах: щоб захистити, треба всі мережі закопати

Кулеба очолює координаційний штаб для захисту енергетики, який займається фізичним захистом частини енергетичної інфраструктури – йдеться не про ППО чи управління генерацією, а саме про будівництво захисних споруд.

У зоні його відповідальності:

• великі підстанції 750 та 330 кВ, що передають електроенергію між регіонами;
• додатково – 125 підстанцій 110 і 150 кВ у прифронтових областях, які почали масово атакувати росіяни.

Своєю чергою, будівництво захисту виконує Державна агенція відновлення. Кулеба визнає, що система виглядає складною, але наполягає: кожен орган має свій функціонал.

А саме:

• Міністерство енергетики відповідає за генерацію, розподіл електроенергії та пріоритети захисту;
• Державні компанії (“Укренерго”, “Енергоатом”, “Укргідроенерго”) самі захищають свої обʼєкти;
• Офіс президента координує роботу з регіонами та критичною інфраструктурою;
• Кабмін і Ставка ухвалюють стратегічні рішення.

“Тобто в кожного свій функціонал. Я не бачу в цьому протиріч”, – каже Кулеба.

Чому не захищені всі електростанції

За словами міністра, ГЕС і АЕС не входять до його прямої відповідальності, оскільки гідроелектростанції захищає “Укргідроенерго”, атомні – “Енергоатом” з урахуванням міжнародних норм.

Росія, за його словами, частіше бʼє не по самих станціях, а по розподільчих вузлах, що призводить до масштабних відключень.

Як змінилася тактика війни

Кулеба визнає: тактика РФ змінилася: якщо у 2022-2023 роках росіяни били в основному ракетами і цілями були великі підстанції, то зараз ворог використовує масовані дронові атаки і:

• бʼє по підстанціях середнього рівня;
• атакує лінії електропередач.

“Якщо ми говоримо про те, що ми маємо дещо передбачити, то маємо розуміти, що нам потрібно всі наші мережі закопати!” – констатує він.

Чому все виглядає як “гасіння пожеж”

На запитання, чому не вдалося заздалегідь підготуватися до посилення атак, Кулеба відповідає прямо: уряд працює в режимі постійного реагування, а не довгострокового планування.

“Ми живемо у двох режимах. Перший – режим війни і ліквідація наслідків війни. Планування того, що ми можемо зробити під час війни. Другий режим – це якщо ситуація зміниться на краще, тобто буде більш спокійною. Зрозуміло, що другий режим ми майже не беремо до врахування”, – зазначає він.

Про відключення і комунікацію

Кулеба визнає, що одна з головних проблем – відсутність зрозумілої комунікації з людьми.

“Я з вами, якщо можна, поділюся. У суботу був дуже великий обстріл (27 грудня 2025, – ред.) і от мені подзвонили мешканці Києва, не менше десятка людей, з питанням, коли, бл*ть, включать воду”, – наводить приклад він.

Тому, на його думку, “це питання комунікації, 200%”.

“Мені здається, що важливо взагалі говорити про те, яка реальна ситуація, і про те, що ми будемо мати в тому чи іншому випадку в майбутньому. Нерозуміння людей у Києві, що відбувається, а Київ знаходиться зараз від фронту за кілометрів 550. На четвертий рік війни це прямо така історія серйозна”, – додає він.

Водночас Кулеба наголошує – уряд намагається не допускати більше трьох черг відключень для населення.

“Коли ми бачимо, що є чотири черги плюс, це вже дуже погано для населення. Так ось, було прийнято рішення, що коли ми бачимо, що є більше трьох черг для населення, то треба зробити все для того, щоб у населення було не більше трьох черг”, – каже він.

Хто відповідальний формально

Кулеба визнає: система складна, рішення ухвалюються в умовах війни, а помилки неминучі.

“Чи винна влада? Безумовно. Чи буде влада нести свою відповідальність? Безумовно. Але ми маємо розуміти, що основна відповідальність за все це не на владі. У моєму розумінні – на руских. Вони напали на нашу країну, а не ми напали самі на себе”, – додає він.

Для чого витрачати мільярд на відбудову лікарні за 25 км від фронту